Page 44 - 6703

Пол Фейєрабенд сформулював концепцію епістемологічного або методологічного
анархізму, згідно якої у науковому пізнанні необхідний плюралізм теорій, гіпотез й
інших форм знання, для чого треба висувати альтернативні, у т.ч. непідтверджені і
неперевірені закони і гіпотези. Він вважає, що наукова раціональність не є кращою, а
тим більше єдиною формою раціональності. Тому джерелом альтернативних ідей
можуть бути знахарство, шаманство, містика, східні культури, здоровий глузд і т.д.
Його методологічний анархізм, сформульований у вигляді гасла "все зійде", включає в
себе зізнання того, що не існує привілейованих норм і завжди знайдуться факти і
обставини у яких можуть "зійти", знадобиться норми, стандарти і концепції, їлкинуті в
інших умовах.
5.3 Засновником психоаналізу є австрійський психіатр Зігмунд Фрейд 1856-1939).
Психоаналіз в його класичній формі був заснований на зламі ХІХ-ХХ ст., коли
намічалось руйнування традиційних уявлень про психічне життя людини, у цей період
нові відкриття і досягнення природознавства рельєфно оголили незадоволеність
механістичних і натуралістичних тлумачень людини. Багатьом мислителям стало
зрозуміло, що зведення людини до природних характеристик не дозволяють
проникнути в таємницю людського буття, в галузь «внутрішнього» життя людини, яке
не піддається натуралістичним інтерпретаціям і не виявляється з допомогою
емпіричного спостереження.
Фрейд поставив за мету дослідити людську природу в двох площинах: вивчити
природні елементи людської істоти і розкрити психічний потяг, внутрішній світ, смисл
людської поведінки та значення культурних і соціальних утворень для формування
психічного життя людини і її психологічних реакцій.
Диференціація інстанцій у психіці людини висвітлена ФреЙдом у працях: "По той
бік задоволення" (1920), "Масова психологія і аналіз людського "Я" (1921), "Я" і
"Воно" (1928).
Модель особистості складається з трьох елементів:
— "Воно" (Id) - глибинний пласт підсвідомого потягу (тобто архаїчна безособова
частина), основа діяльного індивіда, яка управляється тільки "принципом задоволення"
в супереч соціальній реальності;
— "Я" (Ego) - сфера свідомого. Посередник між "Воно" і соціальною реальністю.
Здійснюється порівняння діяльності "Воно" з принципом соціальної реальності, з
доцільністю і необхідністю;
— "Над-Я" (Super Ego) - внутрішня совість, "Цензор", критична інстанція, яка
виникає як посередник між "Воно" і "Я" в силу невирішеності конфлікту між ними.
Нездатності "Я" приборкати підсвідомі поривання і підпорядкувати їх вимогам
"принципу соціальної реальності".

27