Page 27 - 6703

Філософія наслідує природознавство, як науку за формою і стилем. Цілісна
картина світу доповнюється знаннями її частин, елементів, компонентів. Усі
характеристики якісних особливостей речей зводились до кількісних.
Визначальна ідея — детермінізм (всезагальне, причинно зумовлені явища і
процеси природи).
Розум Нового, часу спрямований на пізнання речей, які вони є самі по собі; і на
розуміння предметів та буття, виключно як предмету пізнання.
Прагнення до систематизації, кількісний ріст і диференціація знання викликають
розвиток теоретичного мислення. Тому поруч з розвитком чуттєвого, емпіричного
пізнання світу розвивається і раціональне, математичне мислення. Ці два типи пізнання
і формують основні напрямки філософського мислення Нового часу: емпіризм та
раціоналізм, найбільш яскравими виразниками яких були відповідно англійський
філософ Ф.Бекон і французький філософ Р.Декарт. Емпіризм (від грец. "емпірія" —
досвід) — вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом знань. Раціоналізм (від лат.
"раціо" — розум) вважає розум, думку вищим ступенем в системі філософських
цінностей, основою пізнання та діяння людини. Достовірне знання не може бути
виведеним з досвіду. Воно може бути виведене тільки із самого розуму.
Започатковує вивчення методів осягнення природи англійський філософ Френсис
Бекон (1561-1626). Основне завдання філософії вбачав у створенні нового методу
пізнання. У своєму головному творі "Новий органон" Ф.Бекон виклав основи
матеріалістичного розуміння природи і подав філософське обгрунтування
індуктивного методу пізнання. Він вважав, що індукція необхідна форма доведення і
метод пізнання природи. Індукцію Бекон вважав ключем до пізнання природи,
методом, що допомагає розуму людини аналізувати, розкладати і розділяти природу,
відкривати властивості і закони притаманні їй. Його основна теза: "Немає нічого в
розумі, що перед цим не пройшло б через відчуття". На основі чуттєвих даних ми
дістаємо достовірне знання. Але досвід дає нам істинне знання тільки тоді коли
свідомість буде звільнена від помилкових .суджень ("ідолів", "привидів"). Таких ідолів
Бекон виділяє чотири групи: "ідоли роду"; "ідоли печери"; "ідоли ринку"; "ідоли
театру"; "ідоли роду" — це помилки, властиві всьому роду людського. Вони зумовлені
спільною для всіх людей природою, недосконалістю самого людського розуму.
Усвідомлення природи цих ідеалів допоможе подолати перешкоди на шляху
пізнання.
Матеріалізм Ф.Бекона був систематизований Томасом Гоббсом (1588-1679) —
англійським філософом. Він намагався надати метафізичному матеріалізму класичну
механістичну форму. Т.Гоббс визнавав матеріальність світу. первинність матерії.

10