Page 25 - 6703

Що ж спричинило поширення ідей гуманізму в Україні у першій половині 16 ст.?
Передусім, соціально-економічний прогрес, що розпочався на українських землях
наприкінці 15 ст. і був зумовлений вступом феодалізму у фазу розвитку простого
товарного виробництва. Зачинателями гуманістичної культури Б Україні й
найвизначнішими гуманістами 15-16 ст. були Юрій Дрогобич, Павло Русин, Лукаш,
Станіслав Оріховський та ін. Майже всі вони після здобуття вищої освіти в
західноєвропейських навчальних закладах діяли на українській території в так
званому Руському воєводстві Польщі.
Ренесансна культура в своєму західноєвропейському варіанті розвивалася
ранніми українськими гуманістами з кінця 15 ст. в межах елітарної течії з характерною
для неї витонченою інтелектуліазованістю, переважно наднаціональним і
позавіросповідним характером, будучи адекватною формою відображення спрямованої
на секуляризацію суспільної свідомості світської феодальної верхівки.
Середньовічні принципи філософствування починають зазнавати значної
деформації в 16 ст. у зв'язку з переорієнтацією філософської думки від богопізнання до
пізнання людини та її самоцінності. Ренесансне бачення людини в контексті інших
гуманістичних ідей поступово стало надбанням і української думки. Українські
гуманісти епохи Відродження стояли на точці зору креаціонізму, але не всі вважали,
що людина створена Богом і "по Божому образу". Деякі визначали людину як
"досконалий витвір природи". Розмірковуючи над визначенням місця людини в світі,
українські мислителі, вирішували цю проблему в дусі філософського
антропоцентризму з його кваліфікацією людини як найвищої цінності.
Як і західноєвропейські гуманісти епохи Відродження, українські мислителі
вважали головною рушійною силою історичного розвитку й суспільного прогресу такі
фактори, як виховання, освіта, знання, а також доброчин- ство, звитяга, котрі є, на їх
думку, не тільки даром природи, але й набувають- ся протягом життя; особливо
залежать від початкових знань і від доброчесного виховання, освіти.

Питання для контролю знань та дискусій

1. Чому в усіх узагальнюючих працях, присвячених історії української філософії,
автори пишуть про історію філософії «в» Україні, а не «про» українську філософію?
Чи можлива взагалі історія української філософії?
2. Чи можуть бути об’єктом вивчення української філософії твори мислителів, які за
етнічною приналежністю не є українцями або котрі писали свої твори не
українською мовою, проживали за межами України?
3. Назвіть основні риси філософських пошуків у Київській Русі.
4. Сформулюйте принципи філософії «братських шкіл».

8