Page 154 - 6703

У зв'язку з цим виділяють три етапи соціалізації: до-трудовий, трудовий і після
трудовий. Це дещо умовний поділ, бо не кожен індивід проходить усі ці три стадії
соціалізації, але, як правило, вони характерні для більшості.
Під до-трудовою соціалізацією розуміють становлення особистості, яке триває з
народження дитини і до її повноліття. Але часом цей період закінчується раніше або
пізніше: іноді діти в неповнолітньому віці вже починають самостійне життя, а інші,
навпаки, минаючи своє повноліття, ще певний час повністю залежать від своїх батьків і
по суті не починають етапу трудової соціалізації.
Трудова соціалізація має на увазі можливість індивіду вести самостійний спосіб
життя та передбачає можливість заводити свою сім'ю і бути відповідальним не тільки
за себе особисто, а й за своїх дітей. Як правило, ця соціалізація триває найдовше у
житті кожного індивіда. Вона може іноді тривати до самої смерті людини. Цей період є
найпродуктивнішим у житті людини, бо на нього припадають як найбільша частина
років її життя, так і найпрацездатніший її вік.
Післятрудова соціалізація настає з моменту виходу людини на пенсію, коли вона
припиняє свою трудову діяльність. Для декого цей перехід є дуже різким і тому
болючим процесом. Людина часто за короткий проміжок часу вилучається зі звичного
ритму життя, що вимагає іншої поведінки. Не кожному вдається вдало пристосуватися
до цього, і часто такий різкий перехід закінчується трагічно. Отже, вихід з цього
положення полягає у тому, щоб кожен індивід міг заздалегідь приготуватися до
післятрудової соціалізації. Добре, якщо у нього є певна кількість занять відповідно до
його віку, стану здоров'я, бажань. Багато пенсіонерів на Заході, залишивши свою
попередню трудову діяльність, починають нове життя, займаючись або благодійною
діяльністю, або певним хобі, або просто подорожуючи по світу і милуючись
природними та історичними пам'ятками, прилучаючись до спостереження творінь
світового мистецтва, на що їм у більш молодому віці не вистачало часу. Є певні верстви
населення, для яких проблеми переходу до післятрудової соціалізації зовсім не існує,
оскільки з віком у них не відчувається зміни діяльності. Вони, будучи на пенсії,
продовжують ту ж діяльність, якою займалися все своє життя. Це в основному люди
творчих професій: письменники, художники, актори тощо.
Існує думка, що соціалізація дитини відрізняється від соціалізації дорослого, у
першу чергу тим, що у дитини вона формує ціннісні орієнтації, а у дорослого змінює
його зовнішню поведінку. Психолог Р. Гарольд вважає, що у дорослому віці у людини
викорінюються психологічні прикмети дитинства. Тобто соціалізація дорослого не є
продовженням соціалізації дитини, навіть, навпаки, йде їй наперекір.
Які елементи складають зміст соціалізації? Це, перш за все, засвоєння індивідом
мови соціальної спільності, відповідних засобів мислення, форм раціональності та
чуттєвості, прийняття певних норм поведінки, традицій, звичаїв тощо. Зрозуміло, що
більшу їх частину кожен індивід засвоює у першій частині свого життя на етапі
дотрудової соціалізації. Тому дотрудову соціалізацію можна вважати однією з
найважливіших у житті людей, від того, як вона буде відбуватися, може залежати все
наступне життя індивіда. У подальшому процес соціалізації може вдосконалювати
особистість, розвиваючи засвоєне раніше, але може бути спрямованим і у протилежний

137