Page 148 - 6703

будь-якому суспільству, і для збереження стабільності у цьому суспільстві необхідно
весь час поповнювати середній клас для того, щоб він обіймав більшу частину
населення. Але у процесі збільшення середнього класу теж потрібна межа, бо
непомірне його збільшення може призвести до зникнення соціальної ієрархії, що в
цілому є згубним для суспільства, бо зникає стимул для його розвитку, який якраз і
полягає в існуванні нерівності. Нерівність, як вважав П. Сорокін, - важливе джерело
соціального розвитку і є тою об'єктивною реальністю, без якої суспільство впадає в
застій. Отже, нарощувати цей так необхідний для суспільства середній клас можна
завдяки так званій соціальній мобільності.

4. Соціальна мобільність

Термін і поняття соціальної мобільності ввів у науку П. Сорокін, написавши у 1927
році книгу під такою ж назвою. На його думку, соціальна мобільність - це зміна
соціальною групою або індивідом місця в соціальній структурі суспільства. Соціальна
мобільність - це форма соціального відтворення, від неї залежить характер динаміки
соціальної структури. Люди у суспільстві можуть переходити з місця на місце, з
одного соціального шару в інший. Який характер цього переходу - таке й суспільство:
традиційне, індустріальне, постіндустріальне. Можливість вільного переходу з одного
соціального шару в інший визначається ступенем відкритості соціальних шарів. Як
зазначав П. Сорокін, нема такого суспільства, де б не було ніяких перепон для такого
переходу. Але в будь-якому суспільстві існують, хоч часом і досить малі, можливості
такого переходу. Навіть у рабовласницьких державах деяким рабам вдавалось отримати
свободу. Але все ж таки не всі суспільства мають рівні можливості для здійснення
соціальної мобільності.
Отже, головною метою вдосконалення суспільства повинна бути не боротьба
класів між собою, а зменшення перепон при переході людини з одного соціального
шару (страти) в інший, з однієї горизонтальної соціальної структури в іншу.
Саме такому пересуванню індивідів відповідають горизонтальна і вертикальна
мобільності.
Горизонтальна мобільність, за П. Сорокіним, означає можливість руху індивідів і
їх груп з однієї горизонтальної структури в іншу. Тобто переміщення суб'єктів
суспільства у середині кожної страти. Це може бути індивідуальна та групова міграції
робітників певних професій, перехід робітника з одного підприємства до іншого, зміна
помешкання при переїзді з села у місто тощо. Виникнення і зникнення цілих груп
індивідів теж є прикладом соціальної мобільності. Вертикальна мобільність означає
вертикальне пересування із одного соціального шару в інший. Причому вона може бути
з позитивним знаком, якщо рух іде вгору, і з негативним, коли рух іде зверху вниз, бо
по соціальних сходинках можна рухатися у кожному з цих напрямків. Головне, щоб
цьому рухові не заважали будь-які перешкоди. Отже, треба намагалися зменшити у
суспільстві перешкоди при переходах з одного соціального шару в інший, щоб кордони
між стратами стали прозорими. Саме в такому разі завдяки соціальній мобільності і
буде весь час поповнюватися середній клас.

131