Page 143 - 6703

але має вищий ранг, який характеризується як відповідною зарплатою, так і деякими
іншими обов'язками, відповідальністю, пов'язаними з певною сходинкою влади. Теж
саме спостерігаємо в армії, де серед офіцерів (представників одного статусу)
відрізняють індивідів різного рангу - від лейтенанта до маршала. У морфлоті це навіть
зафіксовано у термінології (капітан першого, другого та третього рангів). Про різницю
у житті представників кожного з цих рангів не варто говорити, вона досить
красномовна і відома кожному.
Кожен індивід, займаючи певне положення у суспільстві і маючи певний статус і
ранг, відповідно з ними здійснює ту чи іншу діяльність. Сукупність дій, які він виконує
на своєму місці у суспільстві, називається соціальною роллю. Т. Парсонс визначив
соціальну роль як одиницю соціальних відносин. Це здається дуже точним і всеосяжним
визначенням. Дійсно, якщо суспільство є системою соціальних відносин між людьми,
то ці відносини відбуваються завдяки тим ролям, які кожен виконує на своєму місці.
Людина виконує роль, вона діє, але кожна дія людини викликає ту чи іншу реакцію
інших людей. Виконуючи ту чи іншу дію, індивід очікує певної реакції на свою
поведінку, на виконання своєї ролі. Так , як актор, промовляючи певну кумедну фразу,
сподівається на сміх у залі. Якщо індивід досить вправно контролює свою поведінку і
веде себе так, що реакція оточуючих його людей на його дію позитивна, то складаються
і нормальні соціальні відносини між ними. Якщо ж поведінка людиною або не
контролюється, або навмисне направляється у бік отримання негативної реакції
суспільства, то соціальні відносини набувають конфліктного характеру і роблять
людські стосунки негативними.
Кожен індивід на своєму місці виконує безліч різних ролей. Депутат Верховної
Ради виконує роль депутата, крім того, він може бути керівником якоїсь політичної
партії і фати роль політичного діяча. Одночасно може бути викладачем в університеті і
виконувати роль викладача, науковця, а вдома - роль батька сім'ї тощо. Студент в
аудиторії виконує роль учня, слухача, а вийшовши на вулицю, виконує роль
перехожого; зайшовши у магазин, виконує роль покупця; увечері, будучи присутнім на
футбольному матчі, - роль болільника, а після матчу, якщо він із товаришами,
збуджений емоціями, ламає трамваї, б'є скло, ліхтарі - виконує роль хулігана.
Прийшовши ж додому, він стає чуйним і уважним сином своїх батьків і тут уже грає
позитивну роль. Отже, кожна людина може виконувати різні як позитивні, так і
негативні ролі.

3. Вертикальна структура суспільства

Вертикальна структура суспільства, відрізняється від горизонтальної, що базується
на нерівності індивідів і груп.
А) Соціальна нерівність
У соціології існують три різні підходи відносно нерівності у суспільстві:
- функціональний (Т. Парсонс, В. Мур, Д. Девіс) - коли вважають нерівність
добром, бо це природне явище, з ним не треба боротися;
- конфліктний (К. Маркс, М. Вебер, Л. Козер) - коли нерівність мають за зло, з

126