Page 141 - 6703

початком індустріалізації. Це знаходить своє відображення в динаміці міського і
сільського населення. У 1926 р. у містах УРСР проживало всього 18 відсотків
населення, до 1970 р. — 62 відсотка, до 1990 р. - 66 відсотків.
В Україні зараз міське населення складає майже 70 відсотків. У країнах Західної
Європи число міського населення — 85-90 відсотків.
Доведено, що велика концентрація міського населення — це прорахунок у місто-
будівній політиці. Мільйонне місто ніяких особливих перевагу порівнянні з містом у
250-500 тисяч жителів не дає, а ось проблем екологічних, демографічних, транспорт-
них, соціально-психологічних породжує досить. Чим більше місто, тим старіше на-
селення, нижча народжуваність, вища захворюваність, більше розлучень і неповних
сімей. Метро, музеї і театри не можуть компенсувати ці негативні наслідки зайвої
концентрації населення.
Наразі росте стурбованість фахівців із приводу некерованого росту надвеликих
міст, агломерацій. У соціологічній літературі їх іноді називають раковими пухлинами
планети. У США створено спеціальне міністерство житлового будівництва і міського
розвитку, комітет із проблем міст при президенті США. Але в країнах з розвинутими
ринковими відносинами є такий могутній регулятор міського розвитку, як висока ціна
на землю у великих містах.
У сучасну епоху основним фактором виникнення і розвитку міст є промисловість.
Але можуть бути й інші потреби суспільства. З'являються міста науки, науково-
виробничі, науково-експериментальні центри, оздоровчо-курортні центри, міста-порти.
Сьогодні головним обмежувальним фактором розвитку міст є екологія. Вона ж
лежить в основі переходу від великих і надвеликих міст до агломерацій, урбанізованих
районів. Якість природного середовища всі частіше стає пріоритетом при виборі місця
проживання, визначає міграційні процеси.
Соціально-демографічна структура. Усе населення певної країни можна
поділити за ознакою статі на жінок і чоловіків, за ознакою віку - на дітей, підлітків,
молодь, дорослих та пристарілих. Співвідношення цих показників весь час змінюється.
Однією з причин цього може бути нестабільність народжуваності, на що хибно
впливають розірвання шлюбів. Статистика розлучень в Україні вказує, що жінки віком
від 25 до 29 років розлучаються частіше, ніж чоловіки того ж віку (відповідно 43,9 % і
25,1 %). А це ж саме той вік, коли найкраще народжувати дитину.
професійною ознакою: шахтарі, медики, освітяни, науковці, металурги тощо.
Зрозуміло, що в усіх цих групах населення можуть бути свої специфічні проблеми, для
вирішення яких вони можуть вдатися до різних соціальних дій: демонстрацій, страйків
тощо.
Соціально-етнічна структура. Усе населення країни можна поділити за етнічною
ознакою. Кожен етнос окремо може мати свої особисті соціальні проблеми, і такий
поділ дає можливість соціологу вивчати ці проблеми і намічати шляхи їх вирішення.
Соціально-політична структура. Вона складається із представників окремих
політичних партій і означає поділ суспільства за політичною ознакою. Так, можна
поділити населення України на членів і прихильників кожної з існуючих політичних
партій, а також в окрему групу ввійдуть люди, які індиферентні до будь-якої з партій і є

124