Page 140 - 6703

ЛЕКЦІЯ 13

Соціальна структура суспільства

1 Горизонтальна структура суспільства
2. Поняття соціального статусу, рангу і ролі індивіда
3. Вертикальна структура суспільства
а) Соціальна нерівність
б) Теорія соціальної стратифікації
4. Соціальна мобільність
5. Моделі вертикальних соціальних структур

Суспільство як певний об'єкт теж має свою структуру. Структура суспільства - це
його анатомія. Соціальну структуру суспільства визначають як сукупність
взаємопов'язаних і взаємодіючих соціальних груп або спільнот, як систему ієрархічних
соціальних спільностей, як будову суспільства в цілому і як систему зв'язків елементів
суспільства або стійкий зв'язок елементів системи. Можна навести ще не одне
визначення, але всі вони будуть у чомусь схожі, і тому, враховуючи їх, дамо своє
визначення:
соціальна структура суспільства - сукупність взаємопов'язаних соціальних груп
людей, для яких характерні горизонтальна і вертикальна упорядкованість.
З цього визначення бачимо, що в цілому можна виділити два типи соціальних
структур: горизонтальну і вертикальну. Перша відбиває однорівневість частин
суспільства, а друга їх ієрархічність, зверхність однієї відносно другої.
1. Горизонтальна структура суспільства

Подібні структури виділяють, абстрагуючись від існуючої нерівності між членами
суспільства. Усі члени структури є рівними суб'єктами. Отже, ця структура будується
на рівності індивідів.
Можна виділити безліч горизонтальних структур суспільства залежно від ознаки,
яка буде покладена в її основу.
Соціально-територіальна структура. У її основу покладено ознаку території. Усе
суспільство земної кулі можна поділити на окремі великі соціальні організми - країни.
Це буде одна структура. Кожну з країн окремо можна поділити за територіальною
ознакою ще на дрібніші частини: регіони, адміністративні області, на мешканців міста
і села тощо. Зрозуміло, що такий поділ виділяє певну частину населення тієї чи іншої
країни, в якої можуть бути свої специфічні проблеми разом з загальними, спільними
для всього населення країни. Загальний поділ населення на мешканців міста і села у
гніті вказує на процеси урбанізації.
Міста — при всіх негативних проблемах їх розвитку — візитна картка сучасної
цивілізації. У 1700р. на планеті існувало всього 31 місто з населенням більш 100 тис., у
1800-65, у 1850- 114, у 1900-326, у 1950-670. Нині таких міст нараховується більше 2
тисяч. Стрімке зростання міст спостерігається із середини XIX ст., а в нашій країні — з

123