Page 136 - 6703
P. 136
150 газетах. Він має 30 філій у 50 країнах. Таким чином вивчається громадська думка
не тільки мешканців США. Громадська думка - це особливий стан реальної свідомості
мас, який виражає домінуюче ставлення, позицію з актуальних суспільно-значущих
питань. Соціологи нібито «тримають руку на пульсі суспільства», уловлюючи будь-які
зміни в ньому з метою запобігання «хвороби», яка може раптом статися. Вони якраз і
покликані для того, щоб це «раптом» не сталося.
4. Вибірковий метод - коли після аналізу частини (вибірки) робиться висновок про
ціле (генеральну сукупність). Цей метод запозичений із статистики і використовується
в соціології дуже широко. Він є узагальнюючим методом. Достатньо лише сказати, що
вибірковими можуть бути і спостереження, і документи, що аналізуються, і
опитування. Більше того, соціологи, як правило, працюють саме з вибіркою, а не з
генеральною сукупністю. Робота з вибіркою, перш за все, економить час на
дослідження, дає змогу швидко і оперативно досягти бажаного результату. Крім того,
робота з вибіркою значно зменшує витрачання коштів на дослідження. Соціологи
працюють з вибіркою ще й тому, що їм потрібна інформація з власних рук, яка зібрана
«по-живому»: одразу після певної події чи навіть під час самої події. Користування
офіційною статистикою містить у собі вади: реальні дані можуть бути з політичних
мотивів дещо змінені представниками влади, вони можуть бути і дещо застарілими, і
тому не такими оперативними.
Попри вказаних позитивних рис вибіркового методу, він має одну суттєву ваду:
його результати завжди носять імовірний характер.
Вірогідність результату, отриманого при роботі з вибіркою, залежить від її
репрезентативності. Репрезентативність - це достатня кількість вибраних об'єктів
аналіз яких дозволяє правильно судити про всю генеральну сукупність. Чим більший
обсяг вибірки, тим вона репрезентативніша. Але з великою вибіркою працювати важко
і часто недоцільно, тому що для вирішення деяких питань може бути достатньо зовсім
невеликої вибірки.
Отже, обсяг вибірки повинен бути оптимальним. Цей оптимум залежить від різних
обставин. По-перше, він залежить від однорідності об'єктів, які досліджуються. В
однорідному середовищі людей, щоб дослідити громадську думку з того чи іншого
питання, потрібна й менша вибірка, ніж в різнорідному. Так, для опитування студентів
будь-якого інституту з життєвих питань можна брати невелику вибірку, тому що
генеральна сукупність тут більш-менш однорідна (всі майже одного віку, мають
однакову освіту тощо), а якщо це ж питання задавати людям у натовпі на базарній
площі, то тут треба вибірку робити значно більшу, тому що серед опитуваних можуть
бути люди не тільки різного віку, але й різного статусу, рівня освіти тощо. По-друге,
розмір вибірки залежить від ступеня вірогідності відповіді, який передбачається при
опитуванні чи іншому методі збору інформації. Якщо дослідника задовольняють
результати з невеликою точністю, то вибірка може бути досить малою. Так, наприклад,
якщо дослідник хоче знати громадську думку про процес, який має відбутися завтра, то
він опитує невелику кількість громадян, оскільки результат і можливість помилки
даного прогнозу опитуваних не відіграють значної ролі. І навпаки, якщо досліднику
потрібен результат більш точний, від якого може залежати прийняття того чи іншого
119