Page 137 - 6703

важливого для людей рішення, то вибірка повинна бути якомога репрезентативнішою.
Якщо питання дуже важливі (коли не можна довіритися думці представників будь-якої
вибірки), досліджується вся генеральна сукупність (референдуми, перепис населення
тощо).
Пошук оптимального розміру вибірки - досить складна справа. Тут не може бути
конкретних порад: у кожному окремому випадку можуть бути свої рекомендації,
вироблені досвідом попередніх досліджень. Так, у вітчизняній соціології існує практика
достатньої репрезентативності 10 % обсягу вибірки опитуваних респондентів, але не
більше 2000 - 2500 чоловік. Часто для цього достатньо опитати 500 -1200 респондентів.
Соціологи працюють і із значно меншими вибірками, особливо коли треба
отримати оперативну інформацію за короткий час. У цьому випадку досить приблизні
результати, що отримуються постійно і часто, дозволяють вловити ту чи іншу
тенденцію змін. Так, у США майже кожного тижня публікується рейтинг президента
країни. Зрозуміло, що за такий короткий час вдається опитати невелику кількість
респондентів, але часті коливання або сталість показника рейтингу вказують на
існування різних тенденцій, чого буває достатньо, щоб зробити певні висновки.
Вибірки можуть бути таких видів:
- випадкова - коли відбір об'єктів для дослідження проводиться повністю незалежно
від дослідника. Як правило, тут використовується метод випадкових чисел, при якому
користуються спеціально розробленими таблицями, з яких переться певний ряд
випадкових чисел, за ними і відбирають певну кількість або об'єктів, або респондентів,
або документів для дослідження;
- механічна - є своєрідним різновидом випадкової. Тут задається певний інтервал,
через який беруться для дослідження певні об'єкти (документи, респонденти чи
відповідні показники). Так може бути прийняте рішення опитувати кожного третього
або п'ятого з досліджуваної групи, це означає, що у вибірку можуть з однаковим
ступенем ймовірності попасти будь-які об'єкти (респонденти, документи тощо);
- стихійна - це вибірка, яка залежить від стихії. Дослідник може знати про
недостатність вибірки, але збільшити її не може, бо інших даних просто нема, вони або
втрачені, або зовсім не доступні для дослідника. Таке може бути в результаті пожежі,
війни, коли збереглась лише частина документів, а інша втрачена і тому дослідник має
задовольнитися тим, що є. Іноді він може зовсім не мати даних про ступінь
репрезентативності вибірки, з якою працює. Таке часто трапляється в роботі з
історичними джерелами, тому стихійна вибірка характерніша для вивчення минулого,
коли дослідник вже не може відновити втрачені дані;
- квотна - коли відбір ведеться за наперед заданими характеристиками. Прикладом
цього виду вибірки може бути експертне опитування. Крім того, при опитуванні певної
групи людей, (враховуючи вік), респондентів, у вибірку представники різного віку
повинні попадати за квотою, яка відповідає справжній кількості вікових груп. Якщо у
генеральній сукупності представники пенсійного віку становлять 50 %, то цей відсоток
повинен зберегтися й у вибірці.
Як правило, при вибірковому методі дотримуються таких етапів дослідження:
- підготовчий - відбір ознак, за якими буде характеризуватися вибірка, виділення

120