Page 30 - 6650
P. 30
• колегіальна (рішення приймає керівник на основі
колегіального обговорення);
• партисипативна (рішення приймає керівництво за
результатами обговорення варіантів рішення за цілями із
залученням співробітників, які виконуватимуть рішення);
• "знизу вгору" (рішення приймає виконавець, який
передає його на узгодження в усі підрозділи підприємства, які
залучатимуться до виконання рішення. Якщо згоду отримано,
рішення затверджує керівник).
Правильно організований процес встановлення цілей
передбачає чотири фази:
1. виявлення і аналіз тенденцій, які спостерігаються в
середовищі;
2. встановлення цілей для підприємства в цілому;
3. побудова ієрархії цілей – так званого «дерева цілей»;
4. встановлення індивідуальних цілей.
Встановлені цілі є законом для підприємства, його
підрозділів, персоналу. Але з обов'язковості цілей не випливає
їх незмінність. Нині поширені два основних способи
встановлення цілей:
1. цілі коригуються кожного разу за умови змін
середовища підприємства, тобто мають ситуаційний характер;
2. цілі систематично змінюються. На базі
довгострокових цілей формуються короткострокові. При
досягненні короткострокових цілей розроблюються
довгострокові з урахуванням змін середовища. За такого
підходу довгострокові цілі не досягаються, оскільки
регулярно змінюються.
Питання для контролю та обговорення:
1 Висвітліть сутність поняття «стратегічне бачення».
2 У чому відмінність між стратегічним баченням та
місією підприємства?
3 Які елементи може включати місія?
29