Page 21 - 6648

бароко, інтермецо, лібрето, фортисимо, піанісимо, піцикато, стакато, фіни. У
деяких словах подвоєння і неподвоєння літер вказує на відмінне значення слів:
бонни – бони (учителька та паперові гроші), білль – біль (законопроект та
страждання), булла – була (папська грамота і дієслово), дурра – дура (рослина і
лайка).

У власних назвах і словах, похідних від них, подвоєння приголосних
зберігається: Марокко - марокканець, Калькутта - калькуттський, Андорра -
андоррський. Також подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних
префікса та кореня: контрреволюція, імміграція, ірраціональний, сюрреалізм,
апперцепція.

Значних змін зазнало правило дев’ятки. Літера и пишеться у географічних
назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед наступним приголосним: Алжир,
Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Сан-Франциско,
Циндао, Чикаго, Чилі, але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші,
Шіофок. И пишеться й у деяких загальних назвах, які належали до винятків:
бравісимо, фортисимо, піанісимо (було бравіссімо, фортіссімо, піаніссімо).

Шиплячий ж в українській мові в основному твердий, тому вирішено

писати журі (замість жюрі), Жуль Верн (замість Жюль Верн), а також парфумерія
(заміст парфюмерія), бо парфуми.

За традицією у запозичених словах збережено подвійну йотацію, наприклад:
Малайя, Савойя, Гавайя, Фейєрбах, Гойя, фойє, майя (народність), але в словах
конвеєр і феєрверк її знято, бо ці слова стали “своїми” і вимовляються за нормами
української мови.

Це саме можна сказати й про російські прізвища із спільним коренем, де в
українській мові ставиться апостроф: В’яземський, П’ятаков, Пом’яловський,
В’яльцев, Рум’янцев (у російській мові Вяземский, Пятаков, Помяловский,
Вяльцев, Румянцев), але Ляпунов, Рюмін.

За новим правилом розширено випадки вживання закінчення -у, -ю в
іменниках другої відміни чоловічого роду, зокрема, -у пишемо: у збірних
іменниках: березняку, вишняку, чагарнику, каталогу, уривку, абзацу, та в назві
міста Кривого Рогу (було -а).

Дещо спрощено чергування приголосних при творенні прикметників від
географічних назв за допомогою суфікса -ськ. Так, подібно до слів Волга –
волзький, Запоріжжя – запорізький пишемо й вимовляємо: Гаага – гаазький.

4.4.1 Правопис складних слів

У зв’язку з тим, що питому вагу нафтогазової лексики становлять складні
слова, варто зупинитися на особливостях їх написання.

22