Page 25 - 6648

5.3 Професійна лексика

Професіоналізми – це слова або вислови, властиві мові певної вузької
професійної групи людей, поставлених в особливі умови життя та праці. Ці слова
виникають, коли та чи інша спеціальність чи фах, вид занять не мають розвиненої
термінології або як розмовні неофіційні замінники наявних у певній галузі
термінів. Терміни відзначаються своєю емоційною нейтральністю, відсутністю
образності. Професіоналізми, навпаки, зберігають емоційність. На відміну від
термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення. Якщо терміни
– це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні.
Слова та словосполучення, притаманні мові працівників бурової: йти на
забій – готуватись до забою свердловини, митися – промивати свердловину,
ганяти кінці – виконувати спуско-підйомні операції, готувати розчин – готувати
рідину для промивання свердловини; слова й словосполучення притаманні мові
працівників банківсько-фінансової, торговельної сфер: липовий баланс, зняти
касу, прикинути баланс; професіоналізми користувачів ПК: мама – материнська
плата; клава – клавіатура; вінт – вінчестер; професіоналізми музикантів: фанера
– фонограма; розкрутити пісню – розрекламувати; професіоналізми журналісті та
друкарів: ляп – це помилка. Лише деякі з них часом входять у нормативне
вживання, наприклад: двірник – пристрій для очищення вітрового скла.

Професіоналізми здебільшого застосовують в усному неофіційному
мовленні, у писемній мові вживають у виданнях, призначених для фахівців
(буклети, інструкції, поради). Чим вищою буде мовна культура і більш
організованим колектив, тим рідше з’являтимуться професіоналізми, особливо в
діловому мовленні.

5.4 Канцеляризми

Канцеляризми – слова й мовленнєві звороти, що позбавляють образності,
емоційності та індивідуального стилю, надають йому нейтрального, офіційного та
шаблонного значення. Відзначаються сухістю, безбарвністю, беземоційністю,
словотвірною одноманітністю, часто архаїчними кліше (мовними штампами) з
переважанням багатокомпонентних іменних конструкцій, безособово-
предикативних форм (на -но) та ін., наприклад: формуляр, розпорядження,
вищезазначений, пояснювальна записка, взяти участь, поставити питання,
доводити до відома й под. Розрізняють доречне (традиційне) використання
канцеляризмів в офіційно-діловому стилі й недоречне – поза межами цього стилю
(у розмовному, науково-популярному, епістолярному, почасти в публіцистичному
стилі), наприклад:

восени й узимку – в осінньо-зимовий період;

хвилюватися – переживати стан занепокоєння;

зголодніти – відчувати потребу в харчуванні.

Швидка відтворюваність канцеляризмів полегшує комунікативний процес.

26