Page 25 - 6648
P. 25

5.3 Професійна лексика

                   Професіоналізми  –  це  слова  або  вислови,  властиві  мові  певної  вузької
            професійної групи людей, поставлених в особливі умови життя та праці. Ці слова
            виникають, коли та чи інша спеціальність чи фах, вид занять не мають розвиненої
            термінології  або  як  розмовні  неофіційні  замінники  наявних  у  певній  галузі
            термінів.  Терміни  відзначаються  своєю  емоційною  нейтральністю,  відсутністю
            образності.  Професіоналізми,  навпаки,  зберігають  емоційність.  На  відміну  від
            термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення. Якщо терміни
            – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні.
                   Слова  та  словосполучення,  притаманні  мові  працівників  бурової:  йти  на
            забій  –  готуватись  до  забою  свердловини,    митися  –    промивати  свердловину,
            ганяти кінці –  виконувати спуско-підйомні операції, готувати розчин – готувати
            рідину для промивання свердловини; слова й словосполучення притаманні мові
            працівників  банківсько-фінансової,  торговельної  сфер:  липовий  баланс,  зняти
            касу, прикинути баланс;  професіоналізми користувачів ПК: мама  – материнська
            плата; клава – клавіатура; вінт  – вінчестер; професіоналізми музикантів: фанера
            – фонограма; розкрутити пісню – розрекламувати; професіоналізми журналісті та
            друкарів:  ляп  –  це  помилка.  Лише  деякі  з  них  часом  входять  у  нормативне
            вживання, наприклад:  двірник  – пристрій для очищення вітрового скла.

                   Професіоналізми  здебільшого  застосовують  в  усному  неофіційному
            мовленні,  у  писемній  мові  вживають  у  виданнях,  призначених  для  фахівців
            (буклети,  інструкції,  поради).  Чим  вищою  буде  мовна  культура  і  більш
            організованим колектив, тим рідше з’являтимуться професіоналізми, особливо в
            діловому мовленні.

                   5.4 Канцеляризми


                   Канцеляризми  –  слова  й  мовленнєві  звороти,  що  позбавляють  образності,
            емоційності та індивідуального стилю, надають йому нейтрального, офіційного та
            шаблонного  значення.  Відзначаються  сухістю,  безбарвністю,  беземоційністю,
            словотвірною  одноманітністю,  часто    архаїчними  кліше  (мовними  штампами)  з
            переважанням          багатокомпонентних           іменних       конструкцій,        безособово-
            предикативних  форм  (на  -но)  та  ін.,  наприклад:  формуляр,  розпорядження,
            вищезазначений,  пояснювальна  записка,  взяти  участь,  поставити  питання,
            доводити  до  відома  й  под.  Розрізняють  доречне  (традиційне)  використання
            канцеляризмів в офіційно-діловому стилі й недоречне – поза межами цього стилю
            (у розмовному, науково-популярному, епістолярному, почасти в публіцистичному
            стилі),  наприклад:

            восени й узимку – в осінньо-зимовий період;

            хвилюватися – переживати стан занепокоєння;

            зголодніти – відчувати потребу в харчуванні.


                   Швидка  відтворюваність  канцеляризмів  полегшує  комунікативний  процес.

              26
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30