Page 72 - 6631
P. 72
представників – Поль-Луї Ландсберг (1901 – 1944), Габріель Мадіньє (1895 – 1958), Поль Рікьор,
Жан-Марі Доменак (нар. у 1913 р.).
Отже, основні орієнтації сучасної релігійної філософії полягають у:
1. повороті від теоцентризму до антропоцентризму, визнанні абсолютної цінності людини;
2. спробі скоригувати релігійну філософію і науку;
3. спиранні теорії пізнання на такі течії, як герменевтика, структуралізм та ін.;
4. визнанні важливості збереження гуманістичної орієнтації культури;
5. увазі до проблеми суспільного розвитку;
6. екуменістичному зближенні релігій як засобу пом’якшення драматичних суперечностей
сучасності.
Марксистська філософія: класичний і сучасний етапи
Марксизм – філософія, економічна і соціально-політична доктрина, що за останні майже
півтора століття існування так чи інакше вплинула на долю людства. Його творці – Карл Маркс
(1818 – 1883), Фрідріх Ен гельс (1820 – 1895); час створення – 40-ві роки XIX ст. Об’єктивними
факторами виникнення марксистської філософії були такі:
а) соціально-економічні і політичні передумови. До них слід віднести: утвердження
буржуазних суспільних відносин; формування пролетаріату як класу, вихід його на політичну
арену; потреба робітничого класу в теоретичному усвідомленні своєї ролі;
б) природничо-наукові передумови. Особливе місце тут належить трьом великим
відкриттям. Це – відкриття закону збереження і пере- творення енергії і речовини; відкриття
клітинної будови живих орга- нізмів; відкриття Ч. Дарвіна щодо еволюційного походження
живих організмів.
Успіхи природознавства, великі відкриття дали Марксу й Енгельсу певний матеріал для
філософських узагальнень, для створення нового світогляду;
в) теоретичні джерела. Головними, безпосередніми і найважливішими були такі
джерела: класична німецька філософія (особливо праці Г. Гегеля і Л. Фейєрбаха); англійська
політична економія (Д. Рікардо, А. Сміт); французький утопічний соціалізм (А. Сен-Симон, Ш.
Фур’є та ін.).
Свої філософські погляди Маркс і Енгельс виклали в таких наукових працях – Маркс: «До
критики гегелівської філософії права» (1843), «Тези про Фейєрбаха» (1845), «До критики політичної
економії» (1859), «Капі- тал» (1867, 1885, 1894); Енгельс: «Становище робітничого класу в Англії»
(1845), «Походження сім’ї, приватної власності і держави» (1884), «Анти-Дюринг» (1878),
«Діалектика природи» (1882), «Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії» (1886); Маркс
і Енгельс: «Святе сімейство» (1856), «Маніфест Комуністичної партії» (1848).
У чому ж полягала новизна філософських поглядів Маркса та Енгельса?
Філософська основа марксизму заснована на поєднанні матеріалізму з діалектикою, на
так званому діалектичному матеріалізмі. Це одне із надбань марксизму. Відомо, що діалектичні
закономірності були сформульовані Гегелем. Проте Гегель вважав, що вони є законами розвитку
ідей, понять. На противагу Гегелю, Маркс і Енгельс відкрили діалектику речей і показали, що
діалектика понять є відображенням у свідомості людини діалектики об’єктивного світу.
Особливе місце у філософії марксизму посідає проблема людини. Розуміння людини в
домарксистській матеріалістичній філософії зводилося до того, що людина – частина природи,
активна, свідома істота, яка має права на свободу і потребує гуманного ставлення до себе
(французький матеріалізм XVIII ст. і вчення Л. Фейєрбаха). Маркс та Енгельс почали
розглядати людину не лише як продукт природи, а й як соціальний феномен, причому акцент
робили на її соціальних ха- рактеристиках.
Розвиток суспільства в марксизмі розглядається з матеріалістич- них позицій. Попередня
філософія вбачала джерело розвитку суспіль ства в ідеях. Філософія марксизму переносить
акцент на економічне життя суспільства, насамперед на сферу матеріального виробництва.
Вона послідовно проводить думку, що в основі суспільного розвитку лежить спосіб
виробництва матеріальних благ. Минуле і майбутнє людства в цій філософії постає як
72