Page 72 - 6631
P. 72

представників – Поль-Луї Ландсберг (1901 – 1944), Габріель Мадіньє (1895 – 1958), Поль Рікьор,
          Жан-Марі Доменак (нар. у 1913 р.).
          Отже, основні орієнтації сучасної релігійної філософії полягають у:
          1.  повороті від теоцентризму до антропоцентризму, визнанні абсолютної цінності людини;
          2.  спробі скоригувати релігійну філософію і науку;
          3.  спиранні теорії пізнання на такі течії, як герменевтика, структуралізм та ін.;
          4.  визнанні важливості збереження гуманістичної орієнтації культури;
          5.  увазі до проблеми суспільного розвитку;
          6.  екуменістичному  зближенні  релігій  як  засобу  пом’якшення  драматичних  суперечностей
             сучасності.

                              Марксистська філософія: класичний і сучасний етапи
                 Марксизм  –  філософія,  економічна  і соціально-політична  доктрина,  що за останні майже
          півтора століття існування так чи інакше вплинула на долю людства. Його творці – Карл Маркс
          (1818 – 1883), Фрідріх Ен гельс (1820 – 1895); час створення – 40-ві роки XIX ст. Об’єктивними
          факторами виникнення марксистської філософії були такі:
                 а)  соціально-економічні  і  політичні  передумови.  До  них  слід  віднести:  утвердження
          буржуазних суспільних відносин; формування пролетаріату як класу, вихід його на політичну
          арену; потреба робітничого класу в теоретичному усвідомленні своєї ролі;
                 б)  природничо-наукові  передумови.  Особливе  місце  тут  належить  трьом  великим
          відкриттям. Це –  відкриття закону збереження і пере-  творення  енергії  і  речовини;  відкриття
          клітинної  будови  живих  орга-  нізмів;  відкриття  Ч.  Дарвіна  щодо  еволюційного  походження
          живих організмів.
                 Успіхи природознавства, великі відкриття дали Марксу й Енгельсу  певний матеріал для
          філософських узагальнень, для створення нового світогляду;
                 в)  теоретичні  джерела.  Головними,  безпосередніми  і  найважливішими  були  такі
          джерела: класична німецька  філософія (особливо праці Г. Гегеля і Л. Фейєрбаха); англійська
          політична економія (Д. Рікардо, А. Сміт); французький утопічний соціалізм (А. Сен-Симон, Ш.
          Фур’є та ін.).
                 Свої філософські погляди Маркс і Енгельс виклали в таких наукових працях – Маркс: «До
          критики гегелівської філософії права» (1843), «Тези про Фейєрбаха» (1845), «До критики політичної
          економії» (1859), «Капі- тал» (1867, 1885, 1894); Енгельс: «Становище робітничого класу в Англії»
          (1845),  «Походження  сім’ї,  приватної  власності  і  держави»  (1884),  «Анти-Дюринг»  (1878),
          «Діалектика природи» (1882), «Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії» (1886); Маркс
          і Енгельс: «Святе сімейство» (1856), «Маніфест Комуністичної партії» (1848).
                 У чому ж полягала новизна філософських поглядів Маркса та Енгельса?
                 Філософська основа марксизму заснована на поєднанні матеріалізму з діалектикою, на
          так званому діалектичному матеріалізмі. Це одне із надбань марксизму. Відомо, що діалектичні
          закономірності були сформульовані Гегелем. Проте Гегель вважав, що вони є законами розвитку
          ідей, понять. На противагу Гегелю, Маркс і Енгельс відкрили діалектику речей і показали, що
          діалектика понять є відображенням у свідомості людини діалектики об’єктивного світу.
                 Особливе  місце  у  філософії  марксизму  посідає  проблема  людини.  Розуміння  людини  в
          домарксистській матеріалістичній філософії зводилося до того, що людина – частина природи,
          активна,  свідома  істота,  яка  має  права  на  свободу  і  потребує  гуманного  ставлення  до  себе
          (французький  матеріалізм  XVIII  ст.  і  вчення  Л.  Фейєрбаха).  Маркс  та  Енгельс  почали
          розглядати людину не лише як продукт природи, а й як соціальний феномен, причому акцент
          робили на її соціальних ха- рактеристиках.
                 Розвиток суспільства в марксизмі розглядається з матеріалістич- них позицій. Попередня
          філософія  вбачала  джерело  розвитку  суспіль  ства  в  ідеях.  Філософія  марксизму  переносить
          акцент  на  економічне  життя  суспільства,  насамперед  на  сферу  матеріального  виробництва.
          Вона  послідовно  проводить  думку,  що  в  основі  суспільного  розвитку  лежить  спосіб
          виробництва  матеріальних  благ.  Минуле  і  майбутнє  людства  в  цій  філософії  постає  як


                                                          72
   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77