Page 167 - 6631

житті.

Православ’я – один із трьох основних напрямів у християнстві, що сформувався на
території Візантії й став самостійним офіційно після розколу 1054 р.
Православ’я українське – християнське віровчення і культ, організація церковного життя,
що ввібрали в себе особливості національної ментальності, релігійні традиції українського
етносу і є символами української духовності.
Примас (лат. primas – первенствуючий) – титул у деяких християнських церквах
(католицькій, англіканській), який належить архієрею, що має вищу владу над духовенством
певної країни.

Принцип – фундаментальне положення, первісне начало, найсуттєвіша основа,
основоположна ідея, що визначає смисл усіх інших понять і суджень у процесі пізнання.
Принципи релігієзнавства – основоположні ідеї, що визначають смисл усіх інших
понять і суджень у процесі пізнання релігії.
Природне право – право кожної людини задовольняти свої погреби й боронити своє
життя, яке випливає з її належності до людського роду зокрема й живого взагалі.
Притвор – західна частина церкви, де за давніх часів стояли ті, що готувалися до
хрещення та сповіді. За церковним уставом у притворі мають відправлятися літії (частина
богослужіння) та всілякі треби.
Проблема – знання про незнання і передбачення можливості наукового відкриття;
суб’єктивна форма вираження необхідності розвитку знання, що відображає суперечність між
знаннями і дійсністю або суперечність у самому пізнанні.
Провіденціалізм (лат. providensia – провидіння) – релігійно- філософська концепція
історії як промислу Божого.
Прозелітизм – намагання навернути у свою релігію послідовників інших вірувань.

Проповідь – публічна промова настановного чи інформативного змісту, що
виголошується священнослужителями в храмі під час богослужіння.
Проскура (гр., досл. – дарунок, пожертва) – невеликої круглої форми хліб із квасного
пшеничного тіста, що вживається для причащання у православній церкві.
Пр отестантизм – третій, поряд із православ’ям і католицизмом, напрям у християнстві,
виникнення якого пов’язано з Реформацією.

Псалми (гр.psalmos – пісня) – короткі і порівняно нескладні за формою релігійні пісні й
гімни, які входять у Псалтир.

Психоаналіз (гр. psyche – душа) – метод психотерапії і психологічне вчення (3. Фрейд),
що рунтується на вирішальній ролі в житті індивіда та розвитку людства несвідомих психічних
процесів і мотивацій.

Психологія релігії – розділ релігієзнавства, що досліджує психологічні закономірності
виникнення, розвитку й функціонування релігійного феномена на індивідуальному, груповому
й суспільному рівнях; зміст, структуру, спрямованість релігійних вірувань, уявлень,
переживань тощо; їх місце і роль у релігійному комплексі та вплив на нерелігійні сфери життя
конкретних індивідів, соціальних груп, суспільства загалом.
П’ ятидесятники (від старозавітного свята П’ятдесятниці, в Новому Завіті – зелені свята,
або Трійця) – пізньопротестантська течія, що виникла в США наприкінці XIX ст. В основу
вчення покладено біблійний сюжет про сходження Духа Святого на апостолів Христа на
п’ятдесятий день після Великодня (Пасхи). Звідси й твердження про можливість отримання
хрещення Святим Духом, а через нього – плодів і дарів Духа будь-якою людиною в її
буденному житті.
167