Page 172 - 6631

релігійне філософське вчення про можливість містичного та інтуїтивною пізнання Бога шляхом
безпосередніх контактів із надприродними силами.

Теоцентризм (гр. theos – Бог і лат. centrum – центр) – основоположний принцип, згідно з
яким єдиний Бог – абсолютне начало і центр Всесвіту, що зумовлює собою буття і сенс
існування всього живого.

Томізм – напрям у філософії й теології, що сформувався під впливом ідей Томи
Аквінського. Особливість Т. – раціональне обрушування вічної сутності Бога як першопричини
творення і мети людського буття.
Тотемізм (індіан. «от-отем», букв. – його рід) – уявлення або віра в існування «чуттєво-
надчуттєвих» кровних (родинних) зв’язків між певною групою людей (родом, племенем) і
певним видом тварин, рослин чи явищем природи.
Трансцендентний (лат. transcendere – переступати) – той, що лежить за межами
людського буття, свідомості й пізнання і перевищує їх. У богослов’ї – недоступна людині сфера
потойбічного, зовнішнього щодо релігії.
Треби – особливі служби, які відправляються за потребами окремих людей: молебні,
панахиди, похорон і т.д.
Трикірій – трисвічник, який разом з дикірієм (двосвічником) використовується при
архієрейських відправах.

Трипітака (санскр. – три кошики) – Святе Письмо буддистів, в якому викладено
одкровення Будди.

Трійця – християнський догмат, згідно з яким єдиний Бог одночасно існує в трьох
іпостасях (особах) – як Бог-Отець, Бог- Син, Бог-Дух Святий.
Тропар – коротка церковна пісня на честь свята або святого. Наприклад, тропар Пасхи:
«Христос воскрес із мертвих...».
Унія церковна – об’єднання однієї з церков православного Сходу чи її частини з Римо-
католицькою церквою на засадах визнання першості Риму.
Уособлення – винесення людських рис символічними засобами поза людину, перенесення
їх на явища морально-побутового та виробничого характеру.

Уявлення – чуттєво-наочний цілісний образ предметів і явищ, що виникає за допомогою
уяви на основі минулого чуттєвого досвіду, який зберігається і відтворюється в пам’яті
узагальнено.
Фелон або риза – верхня напівкругла одежа без рукавів, 3 отвором для голови. Священик
одягає її під час богослужіння.

Феномен (гр. phainomenon – те, що з’являється) – явище, за яким приховується певна
закономірність, сутність.

Феноменологія релігії – розділ релігієзнавства, що досліджує розуміння смислу
релігійного вираження конкретної людини на основі її інтуїції, особистих відчуттів і бачення.
Фетишизм (франц. fetishe від португ. feitico – амулет) – віра в те, що певні предмети
мають надзвичайні якості, та відповідне пошанування їх.
Філіокве (лат. flioque – і сина) – прийнятий вперше на Толедському церковному соборі
(не вселенському) додаток до християнського Символу віри про сходження Святого Духа від
Бога-Отця «і від Бога-Сина». Хоча II Вселенський собор 787 р. ухвалив формулу «Святий Дух
сходив від Отця», навколо неї все ж розгортається суперечка Риму і Константинополя. Греко-
візантійські ієрархи відкинули філіокве, а папи римські із середини IX ст. повністю його
визнали, що й стало одним із приводів поділу християнства з 1054 р.

172