Page 68 - 6625

(поведінкову) теорію організації (Р. Лайкерт), теорію організаційного
потенціалу (І. Ансофф), теорію організаційного дизайну (Г. Мінцберг) та інші.
Навіть із чисельності теорій організації можна зробити висновок, що
організаційний процес – достатньо складний вид діяльності. Його складність
полягає у необхідності вибору з численних альтернатив, кожна з яких не
поступається решті з точки зору раціональності прийняття організаційного
рішення.
Якщо однією з класифікаційних ознак виділити критерій часу
формування теорії організації, то можна виділити дві основні групи теорій:
- класичну (ієрархічну) теорію організації – формування: початок ХХ с.

(М. Вебер, Ф. Тейлор, А. Файоль);
- сучасну (ситуаційну) теорію організації – початок формувавння: 70-80
роки ХХ ст. (І. Ансофф, Г. Мінберг, Д. Норт).
Класична теорія організації сформувалася як загальний теоретичний
підхід до визначення організаційних параметрів, який грунтується на:
- розподілі праці та спеціалізації;
- її формальній структурі;
- використанні ієрархії у побудові організації.

Сучасна теорія розглядає організацію як відкриту систему, яка
знаходиться у постійній взаємодії зі своїм зовнішнім середовищем, до якого
вона має пристосуватися. Сучасна теорія організації спрямована на вивчення
механізмів адаптації організації до свого середовища.
В основу класичної теорії організації покладено класичні праці А.
Файоля та М. Вебера. Вони намагалися виділити загальні характеристики та
закономірності управління будь-якою організацією. За мету своїх досліджень
вони ставили виділення "універсальних принципів управління", дотримуючись
яких можна забезпечити успіх організації.
За Вебером ідеальна бюрократія має 5 наступних основних

характеристик:
1) високий ступінь розподілу праці - кожна операція повинна
виконуватися спеціалістом;
2) чітка управлінська ієрархія - кожний нижчий рівень контролюється
вищим і підпорядковується йому;
3) численні правила, стандарти та показники оцінки роботи -
організація повинна розробити та встановити певний набір правил та
стандартів, аби гарантувати певну єдність виконання робіт;

4) "дух формальної безособовості" - менеджери повинні управляти
бізнесом за відсутності симпатій та переваг щодо окремих робітників;
5) підбір кадрів в організації має здійснюватися виключно за діловими
та професійними якостями кожного співробітника.

68