Page 66 - 6625
P. 66

Організаційні         структури        управління         відрізняються        великою
            різноманітністю  форм,  в  основі  яких  лежать  різні  ознаки,  зокрема  масштаби
            діяльності  організації,  виробнича  спеціалізація,  міра  фінансово-економічної
            самостійності, централізація (децентралізація) управління й інші.
                   Структура  управління  забезпечує  виконання  загальних  і  конкретних
            функцій  управління,  зберігає  доцільні  вертикальні  і  горизонтальні  зв'язки  і
            розподіл елементів управління.
                   Вертикальний розподіл визначається числом рівнів управління, а також їх
            підпорядкованістю  і  директивними  відносинами.  Горизонтальний  розподіл
            здійснюється  за  функціональною,  товарною,  просторовою  (регіональною),
            кваліфікаційною та іншими ознаками.
                   Таким  чином,  організація  створюється  і  функціонує  як  ієрархічна
            структура.  Її  побудову  можна  базувати    на  трьох  основних  категоріях:
            повноваження, відповідальність, делегування.
                   Повноваження  об'єднують  вище  керівництво  з  нижчими  рівнями
            управління  і  забезпечують  можливість  розподілу  та  координування  завдань.
            Засобом,  за  допомогою  якого  керівництво  встановлює  відносини  (стосунки)
            між рівнями повноважень, є делегування.
                   Делегування  -  це  передавання  завдань  і  повноважень  особі,  яка  бере  на
            себе  відповідальність  за  їх  виконання.  Делегування  є  засобом,  за  допомогою
            якого  керівництво  розподіляє  серед  співробітників  численні  завдання,  які
            повинні  виконуватись  для  досягнення  мети  організації.  Якщо  завдання  не
            делегується іншим працівникам, керівник змушений виконувати його сам. Тому
            делегування - це акт, який перетворює людину в керівника.
                   Мері Паркер Фоллет відзначала, що сутність управління полягає в умінні
            добитися  виконання  роботи  іншими.  Для  того,  щоб  зрозуміти,  як  ефективно
            здійснювати делегування, необхідно розглянути тісно пов’язані з ним поняття
            відповідальності та організаційних повноважень.
                   Відповідальність  –  це  зобов'язання  виконувати  поставлені  завдання  та
            відповідати  за  їх  позитивне  вирішення.  Відповідальність  не  делегується.  У
            кінцевому результаті відповідає менеджер, який делегує повноваження.
                   Наприклад,  у  великих  організаціях  керівники  вищого  рівня  рідко
            спілкуються  з  підлеглими  нижчих  рівнів,  які  фактично  виконують  більшість
            конкретних  завдань.  Проте,  вони  несуть  відповідальність  за  справи  фірми  і
            своїх  підлеглих.  Якщо  молодший  інженер  на  “Дженерал  моторс”  допустить
            помилку  в проекті, яка призведе до браку 100  тис. автомобілів,  то саме віце-
            президент,  який  відповідає  за  проектно-конструкторські  роботи,  повинен
            пояснити президенту, чому так сталося.
                   Повноваження  представляють  собою  обмежене  право  використовувати
            ресурси  організації  і  спрямовувати  зусилля  підлеглих  співробітників  на
            виконання конкретних завдань. Повноваження делегуються посаді, а не особі,
            яка займає її в даний момент.






                                                           66
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71