Page 50 - 6625
P. 50

штурм”  не  перетворився  на  звичайну  нараду,  слід  дотримуватись  певних
            принципів та правил:
                    -    заборона критицизму і негативних коментарів;

                    -    ідеї та пропозиції, які висуваються, не засуджуються;
                    -    заохочення вільного творчого мислення;
                    -    забезпечення висування якомога більшої кількості ідей;
                    -    заохочення комбінування ідей, розвитку ідей на підставі інших тощо.
                     5) метод конференції ідей;
                     Даний відрізняється від методу «мозкового штурму» тим, що припускає
            доброзичливу  критику  у  формі  реплік  або  коментарів.  Вважається,  що  така
            критика  може  підвищити  цінність  ідей,  що  висуваються.  Всі  висунуті  ідеї
            фіксуються в протоколі. Не рекомендується залучати до конференції ідей осіб,
            які скептично налаштовані щодо можливостей вирішення даної проблеми.
                     6) метод колективного блокноту.
                     Він поєднує індивідуальне незалежне висування ідей з їх колективною
            оцінкою.  При  цьому  кожний  учасник  групи  отримує  блокнот,  у  якому
            викладена  сутність  проблеми.  Впродовж  певного  періоду  часу  (звичайно  2
            тижні) кожний учасник групи записує до блокноту власні ідеї щодо вирішення
            даної  проблеми.  Потім  блокноти  збирає  керівник  групи  для  узагальнення  та
            систематизації інформації. Реалізація методу завершується творчою дискусією
            всієї групи та обговоренням систематизованого матеріалу.
                    У  японському  менеджменті  відомий  метод  (ритуал)  “ринги”.  При
            організації  роботи  з  ухвалення  важливого  рішення,  всі,  кого  воно  може
            торкнутися,  беруть  участь  у  його  підготовці  (здебільшого  від  60  до  80  осіб).
            Попередньо  створюється  група  із  трьох  чоловік,  що  повинна  вислухати  й
            врахувати думку всіх. Якщо проект рішення піддається значній зміні, ця група
            знову виявляє думку всіх учасників. Цей процес триває іноді до півроку (іноді й
            більше),  і  в  будь-якому  випадку,  до  того  моменту,  поки  всі  без  винятку  не
            дійдуть до повної згоди. Тривала підготовка рішення сторицею компенсується
            швидкістю  його  реалізації,  оскільки  всі,  кого  стосуються  його  наслідки,
            обов'язково  будуть  його  підтримувати  і  сприяти  його  реалізації.  Японці
            виходять  із того, що розуміння  ухваленого рішення й згода з ним важливіші,
            ніж сутність самого рішення, важливіша загальна згода в рамках певної свідомо
            формованої системи колективних цінностей і цільових настанов.



                                               Контрольні питання
                    1.  Які рішення є неприйнятними?

                    2.  Чи є непотрібні рішення?
                    3.  Які функції виконують рішення?
                    4.  За якими ознаками класифікують управлінські рішення?
                    5.  Які основні методи прийняття рішень?




                                                           50
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55