Page 49 - 6625

Методи групового ухвалення рішень
Існує ряд відомих методів групового ухвалення рішень, що в певній мірі
нівелюють приведені недоліки:
1) колективне обговорення проблем за умов вільного висування
проектів рішення.
Цей метод передбачає послабити структурованість групи. Обговорення
починається з стислого пояснення ситуації, ознайомлення учасників з
проблемою. Після цього кожен член групи (що виявив бажання виступити) по
черзі і без зауважень з боку решти викладає власну думку. Кожна ідея
реєструється, а критика чи дискусія не виникає до того часу, поки не будуть
вислухані всі варіанти вирішення проблеми чи погляди. Основна умова –
висувати ідеї може будь-хто з учасників.
2) номінальний груповий спосіб.
Цей метод засновано на таких принципах:
з’ясовується суть проблеми і кожен член групи у письмовій формі
висловлює свої ідеї з цього приводу;
кожен з учасників обговорення пропонує лише одну ідею і дискусія не
розпочинається до тих пір, поки всі присутні не сформулюють власну думку
стосовно даного питання;
кожен член групи знайомиться з усіма висунутими ідеями і на основі
більшості голосів ухвалюється остаточне рішення у вигляді ідеї, що визнана
найдосконалішою.
Номінальний груповий спосіб зводить до мінімуму проблеми
міжособистнісного спілкування, залежності, що зумовлена службовим
становищем, розподілом повноважень, стосунками в колективі. Такий метод
сприяє швидшому досягненню згоди без зайвих зволікань, які зумовлені
обговоренням.
3) метод “дельфі” (дельфійский спосіб).
Цей метод застосовується у випадку, коли члени групи фізично не
можуть бути присутніми в одному місці. Він значно триваліший за попередні і
складається з таких стадій:
кожен з учасників пропонує можливе вирішення проблеми анонімно,
незалежно від інших, у формі відповіді на поставлені запитання;
результати опитування зводяться у таблицю, зміст якої доводиться до
опитуваних;
учасники обговорення висловлюють згоду з обраним рішенням, а у
випадку розмаїття думок пропонують нові ідеї чи шукають шляхи до
компромісу;
ці стадії повторюються до того часу, поки група не прийде до загального
рішення.
4) метод “мозкового штурму”.
Метод зводиться до творчої співпраці певної групи спеціалістів заради
вирішення проблеми шляхом, наприклад, проведення дискусії. Щоб “мозковий

49