Page 44 - 6625
P. 44
Технологічні рішення визначають технологію виробничо-господарських
процесів, вони відображаються в технологічних, конструкторських документах
та завданнях з їх впровадження і функціонування.
Соціально-психологічні рішення базуються на соціально-психологічних
методах менеджменту, до їх сфери належать соціальні плани (створення умов
праці, відпочинку, організацію побуту, медичного обслуговування, охорони
праці тощо), моральні стимули (нагородження, присвоєння звань тощо),
методи формування колективів та соціально-психологічного клімату (набір
членів колективу за певними ознаками, їх розташування на робочих місцях
тощо).
Адміністративні рішення охоплюють наступні сфери: організаційну
(реалізуються через документи тривалої дії: закони, постанови, положення,
норми, інструкції, правила, протоколи, заяви тощо), розпорядчу – забезпечують
нормалізування завдань, прийомів, усунення недоліків (накази, розпорядження,
вказівки); дисциплінарну – використовують у конкретних випадках
(зауваження, догани, звільнення тощо).
Даний розподіл умовний, тому що чітко розмежувати кожне рішення не є
можливим: вони взаємно проникають одне в одне й мають чимало спільних
рис. У той же час властиві їм відмінності в способах впливу на об'єкти
управління дозволяють розглядати кожний з них окремо.
Найважливішою відмінною рисою створюваної ринкової економіки є
перехід від переважно адміністративних до переважно економічних
управлінських рішень й одночасний ріст ролі соціально-психологічних рішень.
У практиці управління вони доповнюють один одного і взаємопов’язані.
Як правило, адміністративні рішення - це не просто якісь директиви, а рішення,
обґрунтовані з погляду їхньої економічної доцільності, у той же час економічні
заходи впливи нерідко застосовуються у рамках здійснення тих або інших
директив. Сучасна діяльність з управління неможлива без широкого
застосування соціально-психологічних методів управління, вони завжди
доповнюють як адміністративно-командні, так й економічні методи
менеджменту.
За способом прийняття рішення поділяють:
- одноособові рішення приймаються особисто керівником в межах своїх
формальних повноважень;
- групові рішення, серед яких можна виділити:
- колегіальні, які формуються групою відповідальних фахівців, а
ухвалюються за визначеною процедурою колегіальним органом (групою) або
керівником у межах повноважень (часто рішення колегіального органу
формалізується рішенням керівника або навпаки);
- колективні рішення приймаються загальними зборами організації (або
уповноваженими представниками) на основі більшості голосів або консенсусу.
За способом обгрунтування рішень:
44