Page 42 - 6625
P. 42

Стратегічні  рішення  часто  пов’язують  з  управлінням  розвитком
            організації.
                    Стратегічне  рішення  —  це  директива,  яка  направляє,  організовує  і
            мотивує  спільні  дії  людей  для  досягнення  визначених  (стратегічних)  цілей  у
            намічений термін.
                    Директивний  характер  рішення  означає,  що  воно  обов'язкове  для
            виконання  всіма  працівниками  організації.  Будь-яке  рішення  виконує  як
            мінімум три функції.
                    Напрявляюча  функція  рішення  —  це  цілепокладання,  вибір  й
            обґрунтування стратегічних напрямків (пріоритетів) розвитку.
                    Організовуча  функція  —  координація  дій  підрозділів  і  працівників
            організації.
                    Мотивуюча  функція  —  узгодження  різних  інтересів  працівників,
            трансформація їх у спільний, у тій або іншій мірі єдиний вектор, що дозволяє
            зорієнтувати дії на досягнення стратегічних цілей.
                    Тактичні       рішення       направлені       на     забезпечення         ефективного
            функціонування організації та умов реалізації її стратегії.
                    Тактичні  рішення  реалізуються  у  короткотерміновому  періоді  через
            систему поточних та оперативних планів.
                    Питання  розмежування  тактичних,  оперативних,  поточних  рішень  є
            доволі  дискусійним,  і  в  різних  джерелах,  різними  авторами  в  різний  час
            трактуються  по  різному,  більш  конкретно  ці  питання  будуть  розглянуті  в
            наступних питаннях.
                    За сферою охоплення рішення поділяють:
                    - загальні, які прямо чи опосередковано стосуються усієї організації;
                    -  часткові  торкаються  лише  деяких  структурних  підрозділів,  певних
            відділів та служб, локальних проблем.
                    За рівнем прийняття залежно від рівня управління – вищого, середнього
            чи технічного (рис. 3.1) можна виділити:
                    - рішення на вищому (інституційному) рівні управління;
                    - рішення на середньому (управлінському) рівні управління;
                    - рішення на низовому (технічному) рівні управління
                    За характером розв’язуваних завдань необхідно виділити:
                    - програмовані рішення,
                    - непрограмовані рішення;
                    - компромісні рішення.
                    Програмовані  рішення  базуються  на  заведеному  порядкові  або
            процедурній  політиці  і  ухвалюються  за  типових  обставин.  Програмовані
            рішення  найкраще  впроваджуються  у  бюрократичних  організаціях,  зважаючи
            на раціональність та ефективність їхньої діяльності. Програмовані рішення – це
            результат  послідовних  кроків  (заходів  чи  дій),  що  сприяють  вирішенню
            проблеми.  Як  правило,  у  цих  випадках  число  альтернатив  обмежене  і  вибір






                                                           42
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47