Page 128 - 6625
P. 128

Процес контролю складається з таких основних етапів (рис.7.1):
                    - встановлення стандартів і критеріїв оцінки;
                    - порівняння реальних результатів з наміченими;
                    - прийняття необхідних коригуючих впливів.
                    Стандарти - це конкретні цілі, які були вироблені на стадії планування.
            Всі стандарти, застосовувані у процедурі контролю, вибираються із цілей, які
            лежать  в основі стратегії організації.  Ці  цілі  повинні  (як  уже відмічено) бути
            вимірними й орієнтованими в часі так, щоб можна було зіставити результати,
            одержані  організацією,  підрозділом  або  окремою  людиною,  з  попередніми
            орієнтирами й цілями. У той же час, стандарти - це конкретні цілі, які можна
            змінити й обмежити в часі.
                    Безпосередньому  кількісному  виміру  піддаються  не  всі  цілі;  у  ряді
            випадків  корисно  формувати  непрямі  показники.  Якщо  результат  неможливо
            виразити  в  кількісній  формі,  то  це  не  повинне  служити  виправданням,  щоб
            взагалі не встановлювати процедури контролю. Для будь-якої цілі обов'язково
            встановлювати  контрольовані  вимірні  параметри,  у  противному  випадку  весь
            процес управління втрачає будь-який зміст.
                    При інтегральній оцінці діяльності будь-якої організації використовують
            показники результативності й ефективності.
                    Вимірювання  результатів.  Постійне  вимірювання  широкої  множини
            параметрів у рамках будь-якої організації - досить дороге задоволення.
                    У зв’язку із цим часто вдаються до вибіркового вимірювання результатів.
            Важливо, щоб результати вимірювання були достовірними й оперативними.
                    У цілому процес контролю представлений на рис. 7.1. Він починається із
            встановлення  цілей.  Наступна  стадія  -  встановлення  стандартів,  оціночних
            показників і меж допустимих відхилень. Далі вироблені стандарти доводять до
            співробітників й організовується процес вимірювання оціночних показників.
                    Після порівняння оціночних показників зі стандартами процес контролю
            розгалужується: або значимі відхилення відсутні, і тоді на цьому закінчується
            даний  цикл  контролю,  або  зафіксовані  значимі  відхилення.  Якщо  в  процесі
            виміру  відбувається  відхилення  від  стандартів,  то  процес  контролю  знову
            розгалужується.  Далі  або  проводиться  коригування  й  усуваються  відхилення,
            або  переглядаються  стандарти.  У  кожному  разі  цикл  контролю  повторюється
            знову.
                    Ефективний контроль вимагає слідування певним правилам. Деякі з них:
                    1.  Люди  повинні  відчувати,  що  стандарти,  які  використовуються  для
            оцінки  їхньої  діяльності,  дійсно  досить  повно  й  об’єктивно  оцінюють  їх
            зусилля.  Крім  того,  вони  повинні  розуміти,  яким  чином  вони  допомагають
            організації в досягненні її інтегральних цілей. Якщо співробітники бачать, що
            встановлені процедури контролю не об'єктивні, то вони можуть ігнорувати їх
            або навіть свідомо порушувати. Завжди корисно, щоб люди самі брали участь у
            розробці стандартів, які використовуються у процедурах контролю.
                    2. Якщо в працівника виникає проблема із системою контролю, у нього
            повинна бути можливість відкрито обговорити її з керівництвом. Більше того,






                                                           127
   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132   133