Page 114 - 6625

Баланс та відчуття справедливості відновлюється шляхом зміни рівня
зусиль, що витрачаються, або зміни рівня отриманої винагороди. Отже,
співробітники, які вважають, що недоотримують порівняно з іншими,
починають працювати менш інтенсивно, або намагаються підвищити рівень
винагород. Співробітники, що вважають себе більш стимульованими, ніж
решта їх співробітників, намагаються підтримувати інтенсивність праці на
досягнутому рівні чи навіть підвищувати його.
Основний висновок теорії полягає у тому, що люди намагатимуться
зменшити інтенсивність праці, поки не отримають справедливої винагороди.
Однак, сприйняття та оцінка справедливості носить суб'єктивний, відносний
характер.
Теорія сподівання Врума. Теорія очікування (сподівання), заснована на
дослідженнях Віктора Врума, стверджує, що наявність активної потреби не є
єдиною необхідною умовою мотивації людини для досягнення певного
результату. Людина повинна також сподіватися на те, що обраний нею тип
поведінки дійсно приведе до задоволення потреби чи до набуття бажаного.
Очікування розглядається, як оцінка даною особистістю імовірності
здійснення певної події. При аналізі мотивації до праці теорія очікування
зосереджується на трьох взаємозалежностях: витрати праці - результати;
результати - винагороди; валентність (сила переваги, яку надає людина тому
чи іншому результатові, тобто стимули чи ступінь задоволення винагородою).
Очікування відносно витрат праці - результатів (З - Р) - це
співвідношення між витраченими зусиллями та отриманими результатами.
Наприклад, виконавець робіт сподівається, що за вироблену продукцію високої
якості з мінімальними витратами матеріалів, керівництво підвищить його
професійний розряд. Якщо прямої залежності між витраченими зусиллями та
досягнутими результатами немає, то згідно з теорією очікування, мотивація
слабшає. Відсутність взаємозв'язку може відбутися через неправильну
самооцінку працівника, погану підготовку чи недостатні повноваження для
виконання поставленого завдання.
Сподівання відносно результатів - винагород (Р - В) - це очікування
певних винагород чи заохочень у відповідь на досягнутий рівень результатів.

Розвиваючи наведений приклад, зазначимо, що робітник, підвищивши розряд,
отримуватиме вищу заробітну плату чи стане майстром. Аналогічно, якщо
людина впевнена у тому, що досягнуті результати будуть винагородженні, але
при реально допустимих витратах зусиль ці результати не будуть досягнуті, то
мотивація і у цьому випадку буде слабкою.
Третій чинник, що визначає мотивацію в теорії очікування - це
валентність або цінність винагороди чи заохочення. Валентність - це
передбачуваний ступінь відносного задоволення чи незадоволення, що виникає
внаслідок отримання певної винагороди. Оскільки у різних людей потреби та
бажання відносно винагород істотно відрізняються, конкретна винагорода, що

113