Page 110 - 6625

розвитку у тій чи іншій галузі, кола інтересів, обдарованості, ретельності та
наполегливості у досягненні мети тощо.
Згідно з теорією Маслоу п'ять основних типів потреб становлять
ієрархічну структуру, яка визначає поведінку людини як домінуючий фактор.
Потреби вищих рівнів не мотивують людину взагалі або мотивують частково
до того часу, поки незадоволені потреби нижчих рівнів. Наприклад, людина,
яка відчуває голод чи спрагу, не буде мотивуватися можливістю задовольнити
потреби психологічного характеру. У цей час її не хвилюють інші потреби.
Задоволена потреба втрачає свій мотивуючий вплив на поведінку
конкретної людини. Потреби виникають і вимагають свого задоволення у
порядку ієрархії, тобто потреби нижчих рівнів вимагають вирішення і
формують лінію поведінки людини раніше, ніж на мотивацію почнуть діяти
потреби вищих рівнів. Отже, задоволення потреб мусить відбуватися за
висхідною, відповідно до ієрархії До того ж, на думку Маслоу, якщо виникає не
задоволене потреба нижчого рівня, то людина (у межах піраміди потреб),
повертається до її задоволення. Наприклад, робота задовольняє потребу
товариськості і поваги, але в втратою роботи у людей знову виникає
пріоритетність фізіологічних потреб і потреб безпеки.
З розвитком людини як особистості її потенціал постійно розширюється,
тому потреба в самореалізації ніколи не буде повністю задоволена. Через це
процес мотивації поведінки через потреби нескінченний.
Теорія Маслоу не завжди підтверджувалася під час досліджень.
Основний недолік теорії Маслоу полягає в тому, що вона не враховує
особистість, індивідуальні особливості людини, тобто індивідуальний комплекс
внутрішніх чииників. Крім того, вона не враховує і зовнішні чинники, зокрема
стилі керівництва, так згідно теорії “Х” Дугласа МакГрегора авторитарний

стиль апелює до потреб (мотивів поведінки) нижчих рівнів, а теорії “Y” -
демократичний стиль орієнтується на потреби вищих рівнів (вторинні
потреби).
Двофакторна теорія Герцберга. Фредерік Герцберг та група його
послідовників у другій половині 50-тих років ХХ ст. розробили ще одну модель
мотивації, заснованої на потребах. Вона дістала назву "двофакторної теорії".
Модель побудована на результатах соціологічного опитування широкого загалу
інженерно-технічного персоналу. Пропонувалося дати відповідь на питання:

“Коли (в яких ситуаціях) після виконання службових обов'язків ви відчували
себе добре (задоволеним) та навпаки”. За результатами відповідей Герцберг
побудував двофакторну теорію (табл. 5.2), у якій виділив дві категорії факторів:
гігієнічні чинники та мотиватори. Гігієнічні чинники пов'язані з навколишнім
середовищем, у якому здійснюється праця (виконується робота), мотиватори -
з характером та змістом роботи. При відсутності чи недостатній мірі
присутності гігієнічних чинників у працівника виникає та формується відчуття
невдоволення роботою. Але навіть їх достатня кількість не може мотивувати

109