Page 112 - 6625
P. 112

Маслоу,  не  заперечував  його  висновків,  але  вважав  теорію  ієрархії  потреб
            неповною і не зовсім досконалою. МакКлелланд запропонував власну теорію –
            “трьох  потреб”,  де  наголошує  на  потребах  вищих  рівнів,  бо  на  його  думку,
            потреби нижчих рівнів відіграють дедалі менше значення (в розвинених країнах
            їх  легко  задовольнити,  в  значній  мірі,  вони  гарантуються  державою).  Саму
            мотивацію МакКлелланд визначив як: “Всі ті умови, що визначають внутрішнє
            переконання  людини  (воно  складається  із  спонукань,  бажань  та  ін.).  Цей
            внутрішній стан керує поведінкою людини і визначає її дії”.
                   МакКлелланд  розширив  теорію  Маслоу,  запропонувавши  нові  фактори
            мотивації,  а  саме  потреби  влади,  досягнення  та  належності.  У  межах
            ієрархічної  структури  Маслоу,  потреби  у  владі  та  досягненні  займають
            проміжне місце між четвертим та п'ятим рівнями (у повазі та самореалізації), а
            потреби в належності мають багато спільного з соціальними потребами.
                   Потреба влади визначається як бажання, послідовне намагання впливати
            на інших людей з якоюсь метою, контролювати їх, визначати їх поведінку чи
            брати на себе відповідальність. Люди з чітко усвідомленою потребою влади -
            енергійні, ініціативні, послідовні, віддані справі, відверті та честолюбні. Іноді
            буває крайній вияв - егоїзм, деспотизм і тиранія.
                   Потреба  досягнення  (успіху)  задовольняється  в  процесі  виконання,
            доведення роботи до якомога успішнішого завершення. Це бажання робити що-
            небудь  краще  чи  ефективніше,  вирішувати  проблеми  чи  справлятися  зі
            складними  завданнями.  Люди  з  розвинутою  потребою  успіху  обирають
            ситуації,  де  є  можливість  виявити  чи  краще  зарекомендувати  себе,  беруть  на
            себе відповідальність за прийняття рішень і прагнуть відповідного заохочення
            за досягнуті позитивні результати.
                   Потреба в належності (причетності, приєднанні) реалізовується під час
            соціальної взаємодії та спілкуванні. Йдеться про налагодження і підтримування
            дружніх стосунків з іншими особами. Про таких людей кажуть, що вони "душа
            компанії".  Вони  зацікавлені  в  наявності  кола  співрозмовників,  потребують
            уваги, проблеми групи чи колективу сприймають як свої власні, підтримують
            дружні стосунки та сприятливий мікроклімат і діють як неформальні лідери.
                   МакКлелланд  виявив,  що  поєднання  сильної  потреби  влади  та
            нерозвинутого  відчуття належності в  характері однієї особи, дозволяє людині
            бути ефективним керівником на вищих організаційних рівнях.

                   Процесні теорії мотивації. Більш сучасніші процесні мотиваційні теорії
            ґрунтуються на поведінці людини і враховують її сприйняття та набутий досвід.
            Сама  мотивація  розглядається  з  точки  зору  того,  що  ж  змушує  людину
            спрямовувати зусилля на досягнення бажаних результатів.
                   Під  час  аналізу  процесу  мотивування  для  спонукання  людей  до
            ефективних  дій застосовують винагороди.
                   Винагороди  -  це  все  те,  що  людина  вважає  цінним  для  себе,  чого  вона
            прагне досягти і чим би хотіла володіти. Поняття цінності дуже різноманітні та




                                                           111
   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117