Page 108 - 6625
P. 108

Теорії  мотивування  засновані  на  результатах  теоретичних,  переважно
            психологічних,  досліджень,  поділяють  на  дві  категорії:  змістові  і  процесні.
            Розвиток  мотиваційних  теорій  носить  еволюційний  характер,  вони  постійно
            удосконалюються,  взаємодоповнюються,  поділ  на  категорії  обмовленій
            неможливістю  внаслідок  складності  індивідуальності  людини  сформувати
            єдину (об’єднану) теорію мотивування (хоча такі спроби є). Нижче приведено
            найбільш розповсюджені мотиваційні теорії, які дають чітке розуміння окремих
            аспектів мотивації.
                   Змістові теорії пов'язані з ідентифікацією потреб, що змушують людину
            діяти так, а не інакше, визначають структуру потреб людини і виявляють серед
            них ті, що мають пріоритетне значення.
                   Потреба - це фізіологічне чи психологічне відчуття нестачі у чомусь або
            у комусь, переконання у тому, що чогось чи когось бракує. Потреби неможливо
            безпосередньо  спостерігати  чи  вимірювати.  Про  їх  існування  можна  тільки
            здогадуватися  чи  скласти  уяву  на  основі  поведінки  конкретної  людини.
            Потреби  (згідно  зі  змістовими  теоріями)  є  основними  мотивами  до  дій.  Коли
            потреба  усвідомлюється  людиною,  вона  викликає  стан  цілеспрямованої
            поведінки, що орієнтована на досягнення конкретного результату.
                   Потреби  розподіляються  на  первинні  та  вторинні.  Первинні  потреби
            мають  фізіологічний  характер  і,  як  правило,  вроджені,  генетичні,  закладені
            природою.  Без  їх  реалізації  людина  не  може  існувати  (їжа,  сон,  наявність
            притулку та ін.). Вони майже однакові, спільні для різних людей.
                   Вторинні  потреби  психологічного  походження.  Вони  мають  чітко
            виражений індивідуальний характер. Кожна людина має свої, властиві лише їй
            моральні  якості,  запити,  індивідуальні  ознаки,  які  набуваються  з  досвідом
            (потреби  в  спілкуванні,  контакті,  дружбі,  повазі;  прагнення  та  можливості
            самореалізації).
                   Зігмунд  Фрейд  вдало  описував  природу  потреб  (щоправда  лише
            первинних)  у  праці  "Основні  категорії  психоаналізу:  "Їх  сутністю  є  все
            спадкове,  вроджене,  конституйоване  будовою  тіла,  передусім  фізіологічні
            потяги, що саме в поведінці тіла знаходять свій щонайперший прояв".
                    Серед багатьох існуючих змістових теорій мотивації, приведемо чотири
             основних, які вже стали класичними: А. Маслоу, Ф.Герцберга,  К .Альдерфера,
             Д .МакКлелланда.
                   П'ятирівнева  ієрархія  потреб  Маслоу.  Одним  з  перших  біхевіористів,
            ученим, з робіт якого керівники дізналися про складність людських потреб та їх
            вплив  на  мотивацію  до  праці,  був  Абрахам  Маслоу.  У  40-вих  роках  ХХ-го
            століття  він  створив  теорію  "ієрархії  потреб".  Це  була  одна  з  перших  спроб
            класифікації  людських  потреб  за  ступенем  їх  впливу  на  поведінку.  Згідно  з
            теорією потреби рангуються на 5 рівнів:







                                                           107
   103   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113