Page 105 - 6625
P. 105

очікуваннями особистості. Предмети актуальних для людини потреб, інтересів,
            очікувань  є  мотивами  й  багато  в  чому  визначають  тип  й  ефективність
            діяльності працівника.
                    Зовнішні впливи, які в тій чи іншій мірі направлено впливають на процес
            і результати діяльності, і є для працівника стимулами.
                    Стимул - це не будь-який зовнішній вплив, а лише такий, спонукальний
            ефект  який  опосередкований  психікою  людини,  відповідає  її  поглядам,
            почуттям,  настроям  й,  звичайно  ж,  мотивам.  Одержуючи  із  зовнішнього
            середовища  стимулюючий  імпульс  (економічний,  політичний,  правовий,
            соціокультурний  і  т.д.)  і  пропускаючи  його  через  свою  психіку,  людина
            трансформує  цей  імпульс  на  себе,  співвідносить  його  зі  своїми  потребами,
            інтересами,       можливостями,         бажаннями,        очікуваннями         й    цільовими
            настановами.
                    У результаті з множини варіантів з'являється рішення діяти саме так, а не
            інакше.  Це  рішення  переростає  в  дію,  що  приводить  до  певного  результату
            (рис.5.8).
                    Даний результат буде тим значимішим, чим вищий ступінь адекватності
            зовнішніх  імпульсів  (стимулів)  і  внутрішніх  реакцій  (мотивів)  працівника.  І
            навпаки,  чим  більше  порушення  цього  балансу,  тим  вища  ймовірність
            розбіжності  очікуваних  і  фактичних  результатів  праці  працівника.  Таких
            ситуацій  у  практиці,  на  жаль,  багато;  це  свідчить  про  явну  недооцінку
            практичними менеджерами мотиваційної сфери.
                    Мотиви  й  стимули  не  тотожні  один  одному.  Мотиви  -  це
            внутрішньособистнісні  причини  й  рушії,  що  спонукають  працівника  діяти.
            Стимули ж, будучи зовнішніми впливами, не завжди збігаються з особистими
            устремліннями,  пріоритетами,  перевагами  працівника.  Більше  того,  мотиви  й
            стимули  у  своїх  впливах  на  діяльність  можуть  як  взаємопідсилюватися,  так  і
            бути різноспрямованими.
                    Наприклад,  авторитарний  стиль  керівництва  в  інтелектуальному
            творчому колективі може привести до “замикання” працівників (демотивації) і,
            як наслідок, до зниження результатів праці.
                    Мотивування  - система й процес спонукання людини до діяльності для
            досягнення визначених цілей. Стимулювання - це процес регулюючого впливу
            на  працівника  факторів  зовнішнього  середовища  з  метою  підвищення  його
            трудової активності.
                    На даний час існує значна кількість підходів, шкіл і теорій мотивування
            діяльності, сформованих на основі теоретичного і практичних досліджень. Для
            їх систематизації виділимо чотири визначальні аспекти мотивування.
                    Адміністративний  аспект  мотивації  полягає  в  регламентації  праці,  у
            прагненні вдосконалити організацію праці, у жорсткості трудової дисципліни, у
            розробці й застосуванні різних систем адміністративних покарань і заохочень.








                                                           104
   100   101   102   103   104   105   106   107   108   109   110