Page 62 - 6624

вже не будуть паралельні між собою. У загальному випадку
вони утворюють систему сил як завгодно розташованих у
просторі; розрахунок їх зводиться до визначення головного
вектора (сил) і головного моменту (пapи сил). Це задача
досить складна. Проте в ряді випадків ці сили зводяться до
однієї рівнодійної. Наприклад, сили тиску на сферичну
поверхню, напрямлені по радіусах, перетинаються в центрі
сфери і, отже, дадуть одну рівнодіючу силу. Так само до
однієї сили зводиться тиск на циліндричні поверхні з гори-
зонтальною і вертикальною осями.
Для практичних цілей зазвичай досить визначити силу
тиску в заданих напрямах, найчастіше – в вертикальному і
горизонтальному.
Як і при розгляданні плоскої задачі, спочатку розберемо
випадок для «невагомої» рідини, а далі – для «важкої» рідини.
Невагома рідина. Візьмемо довільну криволінійну
поверхню S (рис. 2.21).

Рисунок 2.21 – До визначення сили тиску невагомої рідини у
заданому напрямі
Надалі будемо називати таку поверхню кривою стінкою.
Елементарна сила тиску, що діє на заштриховану площадку,
dF = pdS.
Спроектуємо цю силу на заданий напрям n:

dF n = pdS cos.
Якщо через dS n позначити проекцію елемента dS
неплоскої поверхні на плоску, нормальну за напрямом n, то

dS n = dS cos ,
отже,
dF n = pdS n

62