Page 253 - 6624
P. 253

  L   2 L 2 
                                    н         н  ,                   (8.14)
                                 L    2 L 2 
                                    м          м
           а після скорочення лінійних розмірів натури і моделі

                             2 L   2   L
                                   н         м    We                (8.15)
                                        
                                н          м
               отримаємо закон подібності Вебера, в якому безрозмірна
                        2
           величина  L/ = We називається числом Вебера
                                                         2
           При домінуючій ролі сил тиску (F p = pS = pL ) після
           порівняння відношення (F p) н до (F p) м з силами інерції (числом
           Ньютона) одержимо число Ейлера

                                   p     p       p
                            Eu          н      м  .                (8.16)
                                  2     2     2
                                         н  н    м  м
           Для встановлення зв’язку
           між гідродинамічною
           подібністю і основним
           рівнянням гідравліки —
           рівнянням Бернуллі —
           розглянемо два напірні
           потоки І і ІІ, подібні один
           до одного гідродинамічно
           (рис. 8.2), і відмітимо в них
           подібні перерізи 1-1 і 2-2.        Рисунок 8.2 — Гідродинамічна
           Запишемо спочатку для                   подібність потоків
           вказаних перерізів одного
           із потоків рівняння Бернуллі, вважаючи, що рідина ідеальна.
           На рідину будуть діяти лише сили тиску та інерції.
           Будемо мати

                               p     2   p     2
                                1    1    2    2  .                (8.17)
                                g  2 g    g  2 g
           Використовуючи рівняння витрати  1S 1 =  2S 2, виключимо
           швидкість  1 і, перегрупувавши члени рівняння, приведемо
           його до безрозмірного вигляду. Для цього розділимо рівняння
           на  2  2 g , після чого одержимо
               2


                                           253
   248   249   250   251   252   253   254   255   256   257   258