Page 120 - 6620

Кількісний підхід до розуміння ефективності як результату діяльності
організації визначається здатністю приносити ефект, результативність
процесу, що визначається як відношення ефекту до результату витрат, що
забезпечують цей результат.
Тобто ефективність – це результат діяльності, що залежить від
багатьох факторів, пріоритетність яких визначає для себе кожна
організація. Важливим питанням тут постає якраз вибір і оцінювання тих
показників, що мають визначальний вплив на результати діяльності, і
аналізувати та оцінювати які потрібно насамперед.
Традиційно модель оцінювання результатів діяльності організації
базується на аналізі показників прибутку і рентабельності. У сучасних
умовах це не дає повного уявлення про те, наскільки ці показники
дозволяють оцінити результати діяльності, орієнтовані на перспективу.
Для прикладу, організація, що визначила стратегічною метою збільшення
частки ринку для досягнення мети залучатиме додатковий капітал у
створення техніко-технологічної бази, підвищення рівня кваліфікації
працівників, у наукові розробки і т.п. Як правило, ці заходи зумовлюють
певні затрати, які за незмінних на поточному моменті обсягів продаж не
забезпечать підприємству прибутків. Однак це не свідчить про те, що
підприємство є збитковим і неперспективним. Показник прибутковості
дасть загальний результат поточної діяльності, а оцінювання поточних
можливостей щодо досягнення стратегічних цілей вимагає дещо іншого
підходу. У зв'язку із цим, на сьогодні для оцінювання результатів
діяльності вітчизняних організацій актуальним є пошук підходів, що
забезпечать вирішення даного питання.
Зокрема застосування часової моделі організаційної ефективності
передбачає врахування двох аспектів: застосування теорії систем, згідно з
якою критерії ефективності мають відображати повний цикл «вхід –
процес – вихід» і забезпечувати здатність організації зберігати своє
становище в середовищі, у якому вона функціонує, та часового параметру,
який вирішує це питання, але з урахуванням основних етапів розвитку,
через які проходить організація (формування, розвитку, вдосконалення і
погіршення діяльності).
Використання часової моделі для оцінювання ефективності діяльності
організації передбачає виділення короткострокових, середньострокових і
довгострокових критеріїв ефективності. Зокрема короткострокові критерії
ефективності охоплюють продуктивність як здатність організації
забезпечити необхідну кількість і якість продукції відповідно до вимог
зовнішнього середовища; якість – як здатність задовольняти певні потреби;
ефективність – як відношення «виходів» до вхідних факторів; гнучкість –
як здатність організації перерозподіляти ресурси з одного виду діяльності
до іншого для виробництва товарів з урахуванням запитів споживачів;
задоволеність – як вигоди, що отримують покупці і клієнти поряд із тими,
що отримують працівники організації (фактор людського капіталу є
визначальним для досягнення ефективної роботи).

120