Page 119 - 6620

П ф
P   ; 1 max
П
пл (11.1)
де П – фактичні показники діяльності; П – планові показники діяльності.
ф пл

Формалізовано показник результативності може бути представлений
темпами зростання чи приросту, що дозволить визначити, наскільки
фактичні показники діяльності відповідають запланованим і досягається
очікуваний результат.
Ефективність дозволяє визначити, наскільки результати діяльності
переважають витрати, які їх зумовили, і відповідають визначеним цілям.
Для розрахунку даного показника доцільно скористатись формулою (11.2):
Р
E   ; 1 max, (11.2)
З
р
де P – прибуток від діяльності; З – затрати, що зумовлюють даний
р
прибуток.

2. Моделі оцінювання ефективності ситуаційного управління

Вибраний кожною організацією шлях розвитку потребує постійного
моніторингу рівня досягнення запланованих цілей. Це необхідно з таких
міркувань:
– по-перше, щоб переконатись, чи поточна робота забезпечує
виконання стратегічних завдань;
– по-друге, для виявлення чинників, що зумовлюють відхилення і
перешкоджають досягненню запланованих цілей;
– по-третє, для діагностики відповідності потенціалу організації як
можливостей для її розвитку у визначеному напрямку (оскільки сучасне
зовнішнє середовище є динамічним і характеризується конкурентною
боротьбою, то не завжди попередньо зроблена оцінка потенціалу,
відповідає реальним потребам на шляху до виконання поставлених
завдань; по-четверте, для виявлення резервів та напрямів поліпшення
діяльності на шляху до визначених цілей.
В умовах динамічних змін іноді не достатньо володіти інформацією
про вартісні показники прибутковості, розраховані на основі даних
фінансової звітності. Для втілення у життя концепції розвитку організації
необхідні інші орієнтири, на які б оперався кожний структурний
підрозділ для реалізації цілей розвитку у короткостроковий і
довгостроковий періоди.
Для вироблення певної системи оцінювання ефективності діяльності
необхідно звернутись до визначення ефективності.
Якісний підхід до розуміння ефективності в контексті діяльності
організації трактують як оптимальне співвідношення виробництва, якості,
результативності, гнучкості, задоволеності, конкурентоспроможності і
розвитку.

119