Page 114 - 6620
P. 114

–  особисті – необхідність зживання, конфліктів, ролей.
                        На сьогодні визначено такі методи управління стресами:
                        –  вивчати  особливості  характеру  людини,  взаємовідносини  з
                  колективом, ставлення до роботи;
                        –  вибирати тип і обсяги робіт, відповідно до здібностей працівників,
                  його потреб та нахилів;
                        –  надавати  працівникам,  за  можливості,  інформацію  про  майбутню
                  роботу;
                        –  вміло пояснювати необхідність виконання роботи;
                        –  не приховувати виробничо-господарську інформацію;
                        –  приймати оптимальні рішення;
                        –  забезпечувати винагороду за ефективну роботу;
                        –  підвищувати кваліфікації робітників.

                        3. Ситуаційне управління в умовах змін

                        Зміни  включають  зміну  організаційної  структури,  продукції,
                  технології, кадрів, повноважень, правил, стратегії.   Зміни  призводять  до
                  нововведень, які найчастіше викликають такі зміни:
                        –  оцінювання і зміна цілей організації;
                        –  зміна      структурування,          тобто       розподілу        повноважень,
                  відповідальності, поділу на відділи, служби, підрозділи;
                        –  зміна техніки і технології;
                        –  зміна  можливостей  або  поведінки  працівників  (підвищення
                  кваліфікації, переміщення по роботі);
                        –  зміна організації виробничо-господарської діяльності;
                        Американські  науковці  визначають  3  складові  розподілу  влади  між
                  різними  рівнями  організації  для  залучення  усіх  співробітників  до
                  управління змінами:
                        –  поділ  повноважень,  згідно  з  яким  керівники  і  підлеглі  разом
                  визначають необхідні переміни;
                        –  однобічність дій, що базуються на використанні законної влади для
                  здійснення перемін. При цьому  проблеми розвязує вище керівництво.
                        –  делегування  повноважень,  за  якого  керівництво  вищого  рівня
                  передає  підлеглим  інформацію  про  необхідність  змін,  а  потім  делегує
                  повноваження для здійснення делегуючих дій.
                        Причини виникнення опору змінам:
                        –  невизначеність ситуації, що складається;
                        –  відчуття працівником можливих втрат;
                        –  переконання у тому, що зміни не приведуть ні до чого доброго;
                        –  очікування негативних наслідків.
                        Опір перемінам можна подолати:
                        –  відкритим обговоренням перемін;
                        –  залученням підлеглих до прийняття рішень про переміни;
                        –  підтримкою працівників;

                                                              114
   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118   119