Page 39 - 6584

Наукова організація трудової діяльності спрямована на розв’язання таких взаємопов’язаних
завдань, як економічне, психофізіологічне, соціальне.
Економічне завдання полягає в якнайповнішому використанні обладнання, матеріалів,
сировини, підвищенні продуктивності праці.
Психофізіологічне завдання передбачає створення сприятливих виробничих умов для
забезпечення здоров’я робітників та їх працездатності.

Соціальне завдання спрямоване на задовольняння робітників умовами й результатами праці.
Найважливішими складовими організації трудової діяльності є розподіл і кооперація праці.
Розподіл праці – це розмежування діяльності людей у процесі їхньої спільної праці.
Розподіл праці на підприємстві означає уособлення окремих частин трудових процесів з метою
скорочення виробничого циклу завдяки одночасному виконанню різних робіт і підвищенню
продуктивності праці. Остання мета досягається внаслідок формування виробничих навиків
робітниками завдяки спеціалізації робіт.
Високий рівень спеціалізації свідчить про культуру виробництва.
Найпоширенішими формами розподілу праці на підприємстві є операційна, професійно-
кваліфікаційна, постадійна і функціональна.
1 Операційний розподіл праці зумовлюється поділом виробничого процесу на складові
частини з додержанням певних технічних та економічних вимог (висока точність оброблення,
раціональне використання обладнання, оснащення тощо).
2 Професійно-кваліфікаційний розподіл праці здійснюється з урахуванням спеціальності
робітників і складності виконуваної ними роботи. Це потрібно, щоб відокремити кваліфіковану
працю від менш кваліфікованої.
3 Постадійний розподіл праці здійснюється між робітниками, що зайняті на різних стадіях
виробництва продукції. Його мета – досягти однаково високої продуктивності при виконанні
кожного виду робіт (заготівельних, складальних, зварювальних і т.д.), а також оптимізувати
чисельність робітників за професіями та спеціальностями у виробничому процесі.
4 Функціональний розподіл праці передбачає розподіл усього комплексу робіт між різними
категоріями працівників (робітників тощо) залежно від характеру участі їх у виробничому процесі
та виконуваних функцій (закріплення робіт, технологічних процесів, технічної підготовки
виробництва, технічного обслуговування й управління за конкретними виконавцями).
Розподіл праці неможливий без її кооперації, завданням якої є забезпечення
взаємоузгодженості дій окремих робітників або груп робітників у процесі виконання різних
трудових функцій. Розподіл і кооперація праці становлять дві взаємопов’язані та доповнюючі одна
одну функції трудової діяльності.
Однією з найважливіших форм кооперації є бригада (або ланка) – первинний виробничий та
соціальний осередок колективу працівників (робітників), які разом виконують планові завдання і
несуть колективну й індивідуальну відповідальність за результати своєї праці.
Залежно від характеру виконуваних технологічних робіт і професійного складу робітників
бригади поділяються на:
 спеціалізовані. Як правило, це робітники однієї професії, які виконують однорідну
технологічну операцію в одну зміну (бригади різників, штампувальників та інші, які найчастіше
використовуються при технологічній спеціалізації виробництва);
 комплексні, що складаються з робітників різних професій, які виконують технологічно
неоднорідні, однак взаємопов’язані операції.
Наукова організація трудової діяльності потребує реалізації таких заходів:
 розроблення плану впровадження;
 визначення матриці відповідальності;
 створення системи навчання й атестації персоналу;
 створення системи матеріального та морального стимулювання робіт.
Ефективність трудового процесу залежить насамперед від організації робочих місць.

37