Page 33 - 6584
P. 33

2. встановлюють обсяги випуску продукції;
                      3. визначають потребу в збільшенні виробничих потужностей.
               Виробнича потужність визначається різними вимірниками:
               натуральними;
               умовно-натуральними;
               у багатономенклатурних виробництвах -  нормо-годинами або вартісним вимірником.

               Прийнято розрізняти теоретичну (проектну), практичну, нормальну.
                Теоретична  виробнича  потужність  –  це  обсяг  господарських  операцій,  якого  можна
         досягти  в  ідеальних  умовах  роботи  з  мінімально  можливими  негативними  результатами.  Це
         максимально  можливий  вихід  продукції,  який  називають  паспортною  виробничою  потужністю
         підприємства.
               Практична  виробнича  потужність  визначає  найвищий  рівень  виробництва,  який
         досягається  при  збереженні  прийнятного  ступеня  ефективності  з  врахуванням  допустимих  або
         неминучих  втрат  робочого  часу,  пов’язаних  з  ремонтом  обладнання  і  режимом  роботи
         підприємства. Насправді очікувана потужність є близькою до 90% від запроектованої.
                Нормальна виробнича потужність характеризує середній рівень господарської діяльності,
         достатній для задоволення попиту на товари і послуги, які виробляються підприємством протягом
         декількох років з врахуванням сезонних і циклічних коливань попиту, тенденцій його росту або
         спаду.
                Планова  виробнича  потужність  відповідає  річній  нормальній  виробничій  потужності
         підприємства.

                                          4.2 Планування виробничої потужності
               Аналіз  та  планування  виробничої  потужності  підприємства  проводять  в  наступній
         послідовності:
               1.  Визначення наявної виробничої потужності.
               2.  Аналіз ефективності використання потужності підприємства.
               3.  Розрахунок   виробничої  потужності   підприємства  та коефіцієнту використання
         потужності у плановому періоді.
               У розрахунки виробничої потужності підприємства включають:
                 1)  усе діюче і недіюче внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування
                     основних виробничих цехів;
                 2)  устаткування, що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в основних
                     цехах протягом розрахункового періоду;
                 3)  понаднормативне резервне устаткування.
                      Розрізняють потужність вхідну, вихідну і середньорічну. Потужність на початок року
         називається вхідною; на кінець року – вихідною.
               Вхідна потужність визначається за обладнанням, що встановлене на підприємстві на початок
         планового періоду.
               Вихідна потужність визначається з урахуванням вибуття та введення потужностей протягом
         планового періоду. На кінець планованого року вона розраховується наступним чином: до
         потужності на початок року додається її приріст та віднімається вибуття протягом року.
                      Вихідна потужність (Р вих) визначається на кінець планового періоду за формулою:

                                     Р вих= Р в + Р вв – Р виб  ,                                  (4.1)

               Середньорічна потужність розраховується, виходячи із величини  потужності підприємства
         в окремі періоди року, за формулою:
                                Р ср = Р в + Р вв Т в:12 - Р вибТ н:12                      (4.2)
               де Р в  - потужність на початок року (вхідна);

                     -
                    Р вв потужність  введена  і  нарощена   в  результаті  модернізації  і  вдосконалення
         технологічних процесів;
                                                                                                             31
   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38