Page 29 - 6584

Щоб ефективно здійснювати короткострокове тактичне планування, операційний менеджер
повинен знати:
 виробничий графік (що має бути зроблено і коли);
 специфікації або відомості застосовуваних матеріалів (як зробити продукт);
 наявність матеріалів на складі та кількість їх замовлення (що є на складі та що замовлено);
 поточний час (скільки його буде потрібно для отримання компонентів);

 повну та чисту потребу в матеріалах згідно з відповідним обсягом попиту;
 короткострокові розклади, що визначають час виконання операцій та рух елементів
виробництва через операційну систему;
 засоби контролю завантаження робочих центрів та встановлення послідовності робіт.
Виробничий графік визначає, що має бути виготовлено і коли. Він повинен бути погоджений
з виробничим планом і має відповідати на запитання: що необхідно, щоб задовольнити попит і
виконати виробничий план? Цей графік установлює, які продукти виробити і коли.
Багато організацій розробляють виробничі графіки і потім „фіксують" короткі проміжки
плану, що об'єднують виконання близьких взаємопов'язаних послідовних робіт плану. Зафіксовані
окремі відрізки розкладу розглядаються потім як „тверді" або „заморожені" завдання-графіки.
Зміни можливі лише за рамками зафіксованого плану. Виробничий графік стає, таким чином,
розгорнутим, послідовно виконуваним виробничим розкладом. Наприклад, фіксований семи-
тижневий план складається із доповнюючих один одного тижневих планів, що забезпечують
виконання послідовно визначених виробничих завдань. Отже, маємо семитижневий фіксований
план.
Виробничий план-графік є основою реалізації лише виробничого процесу і його не можна
розглядати як прогноз попиту. У ньому вказуються деталі та вузли, які мають бути вироблені.
Виробничий графік може бути виражений у термінах:
 останньої (кінцевої) одиниці в компаніях із безперервним (працюючим на склад) процесом;
 замовлення покупця (виконання на замовлення) для компаній з одиничним виробництвом;
 кількість модулів для масового виробництва (складальні одиниці в запасах.
Відомість про склад виробу визначає його структуру.
Тимчасові відомості просклад виробу — це відомості про склад компонентів, як правило,
складальних одиниць, що існують лише тимчасово і йдуть прямо в нове складання пев¬ного
виробу. Вони ніколи не складуються і не входять у запа¬си чи заділи. Але, коли компоненти
використовуються на різних рівнях відомості складу виробу, то вони кодуються, тобто для них
указується номер рівня, на якому вони мають бути використанні.
Повний план потреби в матеріалах (ПППМ) — це план, де передбачаються потреби в усіх
видах інгредієнтів, необхідних для виготовлення виробів. При цьому допускається, що наявних
запасів цих інгредієнтів для виробу на фірмі немає. Тому не¬обхідно відпрацювати відповідний
розклад цієї повної потреби в матеріалах, який би показував би, коли той чи інший елемент
ви¬робу має бути замовлений або коли розпочати його вироб¬ництво, щоб виготовити цей
кінцевий виріб до визначеної дати.
Планування черговості виконання робіт
Як би не прагнули б та не намагалися б виробничі та сервісні організації встановлювати в
процесі оперативного планування обсяги виробництва на рівні обсягів попиту, але ж якщо попит
циклічно коливається – завжди будуть вільні потужності в періоди спаду попиту і черги в періоди
його підвищення. Тобто – завжди актуальною буде лишатися проблема встановлення
пріоритетності виконуваних робіт та управління чергою. Правильність встановлення пріоритетів
оцінюється ефективністю розробленого календарного плану, що знаходить свій прояв у:
1) дотриманні термінів, що встановлені замовниками або визначені наступними
операціями;
2) мінімізації часу очікування клієнтом або предметом праці початку виконання тієї чи
іншої операції;
3) мінімізації простоїв устаткування та робітників;

27