Page 31 - 6584
P. 31

цінність графіка Гантта полягає в тому, що він робить можливим не лише контроль “виходу”,
         але і контролювання власне процесу виробництва, тим самим надаючи змогу активного впливу і
         на самий процес, і на його результати.
               Графік  Гантта  являє  собою  таблицю,  верхня  права  частина  якої  –  це  розмічена  часова
         шкала (табл. 3.1). Одиницями виміру часу можуть виступати:
               -    хвилини;

               -    години;
               -    зміни;
               -    робочі (або – календарні) дні;
               -    робочі (або – календарні) тижні;
               -    декади;
               -    місяці тощо.
               По рядках таблиці ліворуч у стовпчик позначаються (або/або):
               А) роботи, що їх необхідно виконати;
               Б) підрозділи, цехи, дільниці, робочі місця (найменування кожної одиниці устаткування або
         прізвища виконавців, що будуть задіяними у процесі виконання робіт).

                                 Таблиця 3.1 - Графік Гантта (принциповий вигляд)
                                  Робочі дні
               Роботи
                                    1      2      3      4      5       6      7      8      9      10


               А
               ...................


                      К

                 Лівий  зріз  графіка  —  це  «початок»  (це  може  бути  якась  конкретна  дата  чи  нульовий
         момент  часу).  Смуги,  лінії,  позначки,  що  йдуть  праворуч  від  «початку»,  несуть  різного  роду
         інформацію.  Слід  зазначити,  що  умовні  позначення,  які  наносяться  на  графік  Гантта  є  дуже
         різноманітними;  планові  служби  різних  підприємств  та  фірм  формують  для  себе  індивідуальні
         набори  позначок  та  піктограм.  Але  вважається,  що  надмірна  перевантаженість  графіка
         різноманітною  другорядною  інформацією  може  обмежити  їх  можливості  реєструвати  та
         показувати хід виконання робіт.

                  3.6 Диспетчерування в системі оперативного управління операційною діяльністю

               Диспетчеризація  —  особлива  форма  управління,  що  передбачає  виокремлення  в  окрему
         централізовану  службу  функцій  оперативного  управління  і  відповідну  цій  формі  сукупність
         методів і технічних засобів управління.
               Завданням  диспетчерування  є  систематичний  безперервний  контроль  за  виконанням
         планів-графіків виготовлення продукції, координація всіх взаємозв'язаних виробничих процесів і
         попередження  відхилень  від  плану.  Диспетчерування  здійснюється  тим  успішніше,  чим  краще
         організоване календарне планування.
               Головна  мета  такої  системи  -  попередити,  виявити  і  ліквідувати  виробничі  неполадки  і
         відхилення  від  графіка,  а  також  спрямувати  рух  виробничого  процесу  в  рамки  встановленого
         організаційно-технологічного режиму, забезпечуючи умови для виконання виробничих завдань.
               Диспетчеризація  є  завершальним  етапом  оперативного  управління  виробництвом.
         Відповідно до головної мети, диспетчеризація охоплює наступні види робіт:


                                                                                                             29
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36