Page 26 - 6584

 наявність платоспроможного попиту;
 наявність у організації конкурентних переваг (налагоджена технологія, сучасне
устаткування; кваліфікований персонал; налагоджені стійкі зв'язки з постачальниками ресурсів
або споживачами продукції, можливість використовувати дешеві ресурси і т.п.);
 вплив на стратегічний потенціал організації.
Потреба в продукції організації на плановий період уточнюється на основі досліджень ринку,

контрактів, прямих зв'язків зі споживачами, попередніх угод з ними і державним замовленням на
постачання продукції.
Ha підставі потреби по кожній позиції прийнятій до виробництва номенклатурі продукції
складається попередній план збуту (постачання) продукції для формування первісного варіанта
виробничої програми. При цьому обсяг виробництва виробу в натуральному виразі в
загальному випадку визначається за формулою:
N  N З  З   N
вир пост скл_. поч скл_. к вн , (3.15)
де N - обсяг виробництва виробу в натуральному виразі;
вир
N - обсяг постачання виробу в натуральному виразі;
пост
З - залишки даних виробів на складі готової продукції на початок планового періоду
скл _. поч
(розраховуються як очікувані: на підставі фактичних залишків виробів на момент розрахунку, а
також прогнозу їхнього виробництва і відвантаження з моменту розрахунку до початку планового
періоду);
З - залишки даних виробів на складі готової продукції на кінець планового періоду
скл _. к
(встановлюються в залежності від прогнозу збуту продукції в наступному плановому періоді);
N - кількість виробів для внутрішнього споживання.
вн
Формування виробничої програми – окремий випадок
Існують ситуації, коли загальний підхід до формування виробничої програми піддається
певним змінам. Зокрема це – ситуація циклічних коливань ринкового попиту на продукцію.
Тут характерною є відсутність сформованого заздалегідь портфелю замовлень на продукцію
(відсутнє як держзамовлення, так і замовлення інших підприємств, установ, бізнесових
організацій) і формування плану виробництва продукції / надання послуг відбувається виключно у
розрахунку на прогноз ринкового попиту.
Операційний менеджер має дати відповідь на декілька запитань:
1. Чи повинні використовуватися запаси, щоб відреагувати на зміни попиту протягом
планового періоду?
2. Чи мають зміни попиту супроводжуватись змінами в кількості робітників?
3. Чи повинні використовуватись додатково наймані робітники на певні періоди, чи
застосувати понадурочні роботи або, навпаки, в період флуктуацій попиту допустимі простої
робітників і обладнання?
4. Чи мають бути використані субпідрядники в період флуктуацій з тим, щоб зберегти
без змін основну кількість робітників?
5. Чи повинні змінюватися ціни та інші фактори?
На підставі відповідей на ці запитання відпрацьовуються різні стратегії агрегатного
планування. Вони передбачають маніпулювання запасами, темпом виробництва, рівнем викорис-
тання праці, потужністю та іншими керованими змінними. Коли в часі змінюється лише одна
змінна, то така стратегія називається чистою стратегією.
Виокремлюють пасивні і активні стратегії. Пасивні стратегії - не передбачають впливів,
що змінюють попит, і реагують на флуктуації попиту, маніпулюючи внутрішніми ресурсами.
Активні стратегії – ті згідно яких фірми пробують впливати на характер попиту протягом
планового періоду.

24