Page 25 - 6584

яка не відповідає вимогам якості (стандартам, технічним умовам), а також усі види невиробничих
послуг до складу товарної продукції не включаються. Обсяг товарної продукції планують у
вартісному виразі за діючими цінами для кожної номенклатурної позиції.
Q t =  N i*C i + V p, (3.12)
де n – номенклатура виробів;
N i- обсяг виробництва і-го найменування продукції;

С і- ціна і-го виду продукції;
V p- вартість виробничих послуг.
 обсяг реалізованої продукції – це вартість готових виробів і напівфабрикатів власного
виробництва, а також послуг промислового характеру, які оплачені споживачами в плановому
періоді. При розрахунку обсягу реалізації враховують залишки продукції на складі та обсяги
відвантаженої продукції на початок (Q n) та кінець планового періоду (Q f).
Q r = Q t + (Q n – Q f) (3.13)

 обсяг валової продукції – продукції, яка вироблена підприємством за плановий період
незалежно від ступеню її готовності. До складу валової продукції включається товарна продукція і
зміна залишку незакінченого виробництва.
Q w = Q t + (W f - W n), (3.14)
де W f i W n - залишок незакінченого виробництва на кінець та початок планового періоду.
Незакінчене виробництво включається в обсяг валової продукції в
Розробка річного плану виробництва передбачає:
 визначення основної цілі операційної / виробничої діяльності підприємства та його
окремих підрозділів на плановий період;
 визначення обсягів та термінів виробництва продукції, робіт та послуг із
зазначенням конкретних кількісних та якісних показників по всій номенклатурі;
 розрахунок виробничої потужності підприємства, цехів та дільниць, що підтверджує
її збалансованість з річними обсягами виробництва, рівновагу попиту та пропозиції;
 визначення потреби в ресурсах на виконання річної виробничої програми
підприємства та його підрозділів, розрахунок балансу напівфабрикатів і комплектуючих;
 розподіл робіт по основних цехах – виконавцях замовлень, а також строках
виготовлення та поставки продукції на ринок;
 вибір засобів та методів досягнення запланованих показників, розрахунок обсягів
незавершеного виробництва, коефіцієнтів завантаження технологічного обладнання та
виробничих площ;
 обґрунтування методів і форм організації виробництва запланованих товарів, робіт
та послуг і контролю виконання планів виробництва і реалізації продукції.
Під оптимальною виробничою програмою розуміється програма, забезпечена збутом,
найбільшою мірою відповідна структурі ресурсів організації й така, що забезпечує досягнення
найкращих результатів за прийнятим критерієм.
Як критерій оптимальності найчастіше застосовується максимум одержуваного
прибутку;
як обмежувальні умови - наявні виробничі ресурси: устаткування, робоча сила, матеріали.
Мінімальний випуск виробів може визначатися укладеними контрактами на постачання
продукції, максимальний - потребою ринку з урахуванням частки організації, що планується.
Як орієнтир при встановленні мінімального випуску конкретного виду продукції доцільно
використовувати критичний обсяг продажів - мінімально необхідний обсяг виробництва
(продажів) виробу, що забезпечує його беззбитковість. Вибір критерію оптимальності й
обмежувальних умов визначається конкретною виробничою ситуацією і задачами організації в
плановому періоді.
Формування виробничої програми – загальнометодичнй підхід
При включенні виробу до виробничої програми враховуються наступні чинники:

23