Page 14 - 6584

необхідна узгодженість (тобто – здійснюється координація) дій операційних підрозділів та
окремих фахівців в реалізації прийнятих планів. Розподіляючи задачі та ресурси поміж окремих
виконавців, груп, відділів та підрозділів операційної системи для виконання виробничих планів, а
іншими словами - займаючись організацією виробничого процесу, менеджери здійснюють
формування та розвиток виробничої структури та системи управління виробництвом;
- мотивація – менеджери керують людьми та стимулюють персонал операційної системи

організації до виконання поставлених завдань. Ця функція ґрунтується на використанні
мотиваційних (як економічних, так і психологічних) регуляторів активності суб’єктів управління
операційною діяльністю і забезпечує вплив на виробничий колектив у формі спонукальних
мотивів до ефективної праці, суспільного тиску, колективних і особистих заохочувальних засобів і
т. д.;
- контроль та регулювання – менеджери визначають стандарти виконання, проводять
нагляд і перевірку відповідності досягнутого рівня виконання поставленим вимогам, здійснюють
регулювання процесу, необхідне для того, щоб реалізація відповідних планів була успішною, а
завдання, поставлені перед операційною системою підприємства, вирішувалися якісно і в строк.
Функція “контроль” передбачає розробку стандартів для контролю у вигляді чіткої системи
кількісних показників, що дають змогу перевірити результативність процесу реалізації вироблених
планів та програм, або їх окремих елементів, з тим, щоб своєчасно здійснити оперативні заходи по
усуненню виявлених відхилень та збоїв, тобто – відрегулювати характер перебігу процесу.
Окрім названих основних функцій операційним менеджерам доводиться виконувати і такі
специфічні функції, як:
- проектування робіт;
- нормування витрат ресурсів та часу;
- облік та аналіз витрат ресурсів та часу
- управління якістю та продуктивністю операційної діяльності;
- управління інформаційними та матеріальними потоками у операційній системі;
- управління виробничою інфраструктурою.
Всі управлінські функції не просто складають єдине ціле, вони переплетені одна з одною так,
що інколи їх важко розрізнити. Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою
відповідних методів, тобто способів приведення їх у виконання.
Методи управління - це способи впливу на працівників та виробничі колективи в цілому,
що забезпечують координацію їх діяльності в процесі досягнення поставлених цілей.
Всі методи управління операційною діяльністю за складом і характером впливу на об’єкти,
якими управляють, поділяють на чотири групи:
- організаційні;
- адміністративні;
- економічні;
- соціально - психологічні.
Організаційні методи управління передують самій діяльності, формують для неї необхідні
умови, тобто є пасивними, створюючи базу для трьох інших груп - активних методів. Їх суть
визначається тим, що перед тим, як будь - яка діяльність буде здійснюватися, вона повинна бути
правильно організована: спроектована, спрямована, регламентована, унормована, забезпечена
необхідними інструкціями, що фіксують правила поведінки робітників у стандартних ситуаціях..
Тобто, треба спочатку створити операційну систему організації, розподілити працівників по
робочих місцях, дати їм завдання, показати, як діяти, а потому вже керувати їх поточними діями.
Адміністративні методи засновані на прямому підпорядкуванні колективів нижчих ланок
виробництва вищим і проявляються в різноманітних розпорядчих функціях: постановах, наказах,
розпорядженнях, інструкціях, положеннях. Їх сутність полягає у відкритому примушенні людей до
тієї чи іншої діяльності. На практиці вони реалізуються у вигляді конкретних безваріантних
завдань, які допускають мінімальну самостійність виконавця, в результаті чого всю
відповідальність за майбутні результати приймає на себе керівник, який віддає розпорядження.

12