Page 17 - 6584

 техніко-економічне забезпечення;
 оперативне управління виробництвом;
 управління кадрами;
 управління фінансами;
 управління інноваціями тощо
3. Схема підпорядкованості ланок операційних систем здебільшого ієрархічна, тобто в

системі існують верхні, нижні й середні ланки.
4. Мають загальну мету: створення продукції та одночасне представлення її на ринку
споживачів.
5. Існування “зони обслуговування”, чи сегмента ринку, для кожної операційної
системи.
6. Залежність показників функціональної ефективності від структури операційної
системи і технології її функціонування.
До властивостей операційних систем належать:
 нестандартність окремих параметрів системи і стохастичність їх поведінки (тобто
випадкову або ймовірну природу, що не дає змоги точно передбачити процеси і зміни);
унікальність і непередбачуваність поведінки системи в конкретних умовах і водночас
наявність у ній граничних можливостей, що визначаються ресурсами;
 здатність змінювати свою структуру та формувати варіанти поведінки;
 здатність протистояти ентропійним (тим, що руйнують систему) тенденціям;
 здатність адаптуватися до умов, що змінюються;
 здатність і прагнення до цілеутворення, тобто формування цілей усередині системи.
Розглянуті особливості та властивості операційних систем потребують особливого підходу
при дослідженні їх функціонування, проектування і модернізації.

2.3 Життєвий цикл і режими функціонування операційної системи
Теорія життєвого циклу ґрунтується на уявленні про те, що кожний об’єкт (продукт, система
тощо) проходять у своєму розвитку ряд етапів, при чому деякі з них повторюються неодноразово.
Склад і послідовність етапів життєвого циклу визначається особливостями самого об’єкту та
характером зовнішніх умов. У загальному вигляді виділяються такі стадії життєвого циклу:
 зародження;
 зростання;
 зрілість;
 занепад.
Склад етапів життєвого циклу операційної системи має деякі особливості, що викликані
специфікою функціонування операційних систем.
На етапі проектування та створення операційної системи здійснюється аналіз ринку,
визначаються технологічні можливості, приймаються рішення відносно того, що буде вироблятись
операційною системою, як буде здійснюватись операційна діяльність і розробляється
деталізований проект майбутнього виробництва, який впроваджується у життя – тобто
відбувається створення операційної системи (будівництво або оренда приміщень, придбання та
розміщення устаткування, найом працівників тощо). Цільовим орієнтиром операційного
менеджменту на цьому етапі є мінімізація його тривалості, оскільки витрати коштів, необхідних
для здійснення робіт зростають прямо пропорційно його довжині - чим більше триває період, тим
дорожче це обходиться. Найбільш ефективним є застосування методів проектного менеджменту.
Етап запуску функціонування операційної системи та виходу на проектну потужність
характеризується початком роботи операційної системи та освоєння нею проектних показників.
Режим функціонування є перехідним, а цільовими орієнтирами для системи управління є
максимальне зниження часу засвоєння проектних показників та виходу на проектну потужність
операційної системи.

15