Page 11 - 6584

Рисунок 1.2 – Моделі для виробництва і поставок

В моделі 1 запаси гарантують безперебійну роботу підприємства. Незалежність від
постачальників сировини. Основний недолік – значна вартість зберігання запасів. Модель
розповсюджується лише на один асортимент продукції, яка користується постійним попитом.
В моделі 2 великі витрати на зберігання запасів змушують організації скорочувати запаси
або від них відмовлятись. Підприємство знаходиться в залежності від постачальника, але ця
залежність частково компенсується запасом у постачальника. Модель дійсна для переробки
матеріалів, які швидко псуються (сільськогосподарські товари).
Модель 3 прийнятна, коли покупець може чекати на продукцію, коли процес виробництва
дуже короткий аб коли продукт виготовляється на замовлення покупця і не може в готовому
вигляді зберігатись на складі.
Модель 4 застосовується лише у випадках виробництва на замовлення або коли матеріали
закуповуються для конкретних проектів (у будівництві).
Транспортні і сервісні операції відрізняються від виробництва і постачання за двома
важливими аспектами:
1. покупець сам вкладає внесок в процес;
2. послуги не можна зберігати.
Для того, щоб задовольнити замовлення покупця, необхідно мати достатні можливості для
задоволення попиту або мати “запас” покупців, тобто, створювати чергу. Ані те, ані інше нас не
влаштовує.
Можливі три конфігурації сервісної діяльності компанії (рис.1.3).
Модель 1 -це е модель будь-якої “першокласної” послуги, тобто, незалежно від кількості
попиту на послугу (наявність черги) покупець завжди буде задоволений за рахунок надмірних
потужностей. Першокласний сервіс завжди коштує дорожче.
Модель 2 характерна для дешевих послуг. Ресурси використовуються повністю, звідси більш
висока ефективність роботи. Але при цьому покупцям доводиться “стояти” в черзі.
Модель 3 - це модель неефективної роботи підприємства. Є надлишок потужностей і
покупець стоїть у черзі. Можлива у випадку швидкого коливання попиту).

9