Page 13 - 6584

До базових принципів операційного менеджменту слід віднести:
- принцип науковості в поєднанні з елементами мистецтва – операційний менеджер в
своїй діяльності має використовувати дані та висновки багатьох наук, але в той же час повинен
постійно імпровізувати, застосовуючи індивідуальні підходи до розв’язання кожної конкретної
проблеми;
- принцип цілеспрямованості управління – управлінська діяльність завжди повинна бути

зорієнтованою на вирішення ключових завдань, що стоять перед операційної системою
організації;
- принцип функціональної спеціалізації у поєднанні з універсальністю – оскільки
менеджмент – це завжди керівництво людьми, які діють спільно для досягнення певної мети чи
певних цілей, то процесові управління притаманний універсальний характер; у той же час до
кожного конкретного об’єкту управління має бути застосованим індивідуальний підхід, що
враховує його специфіку;
- принцип послідовності управлінського процесу – будь-який управлінський процес
вибудовується у відповідності до принципу послідовності, тобто – елементи, або стадії, з яких він
складається, повинні слідувати одна за одною у певному порядку; в ряді випадків послідовність
управлінських дій може мати циклічний характер, коли всі вони повторюються через певні
проміжки часу. Циклічності підпорядковуються планування, складання звітів, контроль;
- принцип оптимального поєднання централізованого регулювання підсистеми,
котрою управляють, з її саморегулюванням – цей принцип передбачає безпосередній контроль
поведінки об’єкту управління, який під тиском зовнішніх та внутрішніх чинників періодично
виходить з-під опіки з поєднанням саморегулювання у певних межах;
- принцип врахування особистих відмінностей працівників і суспільної психології,
оскільки особисті психологічні відмінності полягають в основі прийняття самостійних рішень;
- принцип відповідності прав, обов’язків і відповідальності – надлишок прав порівняно
із обов’язками приводить до управлінського свавілля; нестача ж прав паралізує ділову ініціативу;
- принцип забезпечення загальної зацікавленості усіх учасників управління в
досягненні цілей, що стоять перед операційною системою, що досягається шляхом
матеріального та морального винагородження тих, хто цього гідний, а також за рахунок
максимального залучення виконавців до процесу підготовки рішень на ранніх стадіях роботи над
ними;
- принцип всебічного забезпечення умов для змагальності учасників управління, який
вимагає заохочення конкуренції при заміщенні посад в сфері управління.
Сутність операційного менеджменту виражається в його функціях, тобто у відокремлених
один від одного, відносно самостійних видах управлінської діяльності.
Операційний менеджер є ключовою фігурою, що несе відповідальність за виробництво
товарів і надання послуг; в залежності від специфіки операційної діяльності, операційні
менеджери можуть керувати різними видами робіт. Однак характер функцій, що виконуються, в
кожному випадку пов’язаний з управлінням. Незалежно від виду продукції, що виробляється та
характеру самого виробництва, будь-який операційний менеджер здійснює такі основні
управлінські функції:
- цілевстановлення – виходячи з загальних цілей підприємства операційні менеджери
визначають цілі та завдання в сфері операційної діяльності;
- планування – менеджери розробляють програми, політики, процедури, які будуть
допомагати досягти поставлених у сфері операційної діяльності цілей, зокрема - здійснюють
формування планів виробництва, планують потреби та терміни надходження необхідних ресурсів,
займаються розробкою програм впровадження у виробництво нових продуктів, технологій,
методів організації операційної діяльності тощо;
- організація та координація – функція “організація” забезпечує практичну реалізацію
прийнятих планів і програм; з нею пов’язані питання розподілу матеріально-технічних,
просторових, енергетичних, інформаційних, фінансових та трудових ресурсів між окремими
напрямами операційної діяльності; також в процесі організаційної діяльності забезпечується

11