Page 151 - 6583

невідомими і визначеними скалярні параметри імпедансного

типу  і  та їхні горизонтальні градієнти, а інші величини H n,
   



n
H  ,  H  і, відповідно, H  і   H  n , що виходять зі

спостережень. Рівність (6.10) узагальнює відому
асимптотичну формулу Ритова

i H      H  , (6.11)
0 n  
де  – скалярний імпеданс Ритова – Леонтовича.
Форма і простота узагальненого рівняння імпедансів
(6.10), точної векторної поверхневої умови (6.7), а також
наближеної рівності Ритова (6.11), дозволяють зробити ряд
нетривіальних геоелектричних висновків. Насамперед, це
зауваження відноситься до узагальнення й об'єднання теорії
класичних методів локальних геоелектричних досліджень –
магнітотелуричного зондування, глибинного геомагнітного
зондування і магнітоваріаційного зондування з використанням
просторових похідних поля. Важливо, що в цьому разі
експеримент цілком і однозначно здійснюється в термінах

двох скалярних імпедансів  і  та їхніх горизонтальних
градієнтів.

6.3 Уявні тангенціальні вектори на імпедансній
площині S 0 і скалярні рівняння,
що визначають цю поверхню

Границю розділу S 0, на якій обраний напрямок нормалі
і яка характеризується скалярними параметрами імпедансного

типу  і  , називатимемо імпедансною площиною. Точна
векторна імпедансна тотожність (6.7) породжує на розглянутій

поверхні S 0 два незалежні уявні тангенціальних вектори A і

B . Так, виходячи з формул (6.8), запишемо
  
n E H    

    , (6.12)
  n E    H 

151