Page 151 - 6583
P. 151

невідомими  і  визначеними  скалярні  параметри  імпедансного
                     
            типу  і   та їхні горизонтальні градієнти, а інші величини H n,
                                                
                                                          
                                                      
                                        
                                           n
            H  ,  H  і, відповідно,  H   і     H  n , що виходять зі
                                                 
            спостережень.      Рівність    (6.10)    узагальнює      відому
            асимптотичну формулу Ритова
                                                  
                                  i  H      H     ,             (6.11)
                                     0  n          
            де      – скалярний імпеданс Ритова – Леонтовича.
                   Форма  і  простота  узагальненого  рівняння  імпедансів
            (6.10),  точної  векторної  поверхневої  умови  (6.7),  а  також
            наближеної  рівності  Ритова  (6.11),  дозволяють  зробити  ряд
            нетривіальних  геоелектричних  висновків.  Насамперед,  це
            зауваження  відноситься  до  узагальнення  й  об'єднання  теорії
            класичних  методів  локальних  геоелектричних  досліджень  –
            магнітотелуричного  зондування,  глибинного  геомагнітного
            зондування і магнітоваріаційного зондування з використанням
            просторових  похідних  поля.  Важливо,  що  в  цьому  разі
            експеримент  цілком  і  однозначно  здійснюється  в  термінах
                                                
            двох  скалярних  імпедансів    і     та  їхніх  горизонтальних
            градієнтів.


                  6.3 Уявні тангенціальні вектори на імпедансній
                           площині S 0 і скалярні рівняння,
                            що визначають цю поверхню

                   Границю розділу S 0, на якій обраний напрямок нормалі
            і яка характеризується скалярними параметрами імпедансного
                        
            типу    і   ,  називатимемо  імпедансною  площиною.  Точна
            векторна імпедансна тотожність (6.7) породжує на розглянутій
                                                                         
            поверхні  S 0  два  незалежні  уявні  тангенціальних  вектори  A   і
            
            B . Так, виходячи з формул (6.8), запишемо
                                           
                                       n E H      
                                  
                                            ,                   (6.12)
                                     n E       H 




                                           151
   146   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156