Page 99 - 6555

ставлення до нього відтворюється тут у чуттєво-емоційній формі:
оптимістичній, песимістичній, нейтральній), світосприйняття (знання й
просторовочасові уявлення про світ, які, синтезуючись, дають у результаті
цілісний образ світу); світорозуміння (образ світу набуває рис картини світу,

яка відрізняється від образу світу тим, що містить пояснення; може бути
міфологічною, релігійною, буденною, художньою, філо софською, науковою).
Світовідчуття, світосприйняття й світорозуміння, поєднуючись, визначають

загальну функціональну ознаку світогляду – світоперетворення. Функціональну
структуру складають: віра (включає в духовний світ і практичне життя те, що
не входить безпосередньо до складу життєвого досвіду конкретного індивіда);

надія (мрія, у здійснення якої людина повірила); любов (синтетична форма
ставлення до світу, в якій поєднані й діяння, й споглядальне ставлення до
людини й усього сущого).

3. В історичній послідовності світогляд розвивається через міфологію, релігію,
філософію (історичні типи світогляду співіснують і взаємодіють між собою).
Міфологічний світогляд (первісно-родове і ранньокласове суспільство)
будується на відчутті цілісності світу, необхідної пов'язаності всього з усім.

Релігійний світогляд (подвоєння і протиставлення видимого і невидимого світу)
ґрунтується на ідеї посередництва між людиною і Богом. Філософський

світогляд спрямований на об'єктивно істинні знання (Логос). Філософія виникає
тоді, коли світ постає перед людиною як такий, що потребує свого пояснення із
нього самого, як продукт дії іманентних (внутрішньо-притаманних йому) сил.
4. Як виникає філософія? Серед існуючих точок зору дві є найбільш

послідовними й аргументованими — міфогенна та гносеогенна. Міфогенна
теорія виходить з того, що філософія сягає своїм корінням найдавніших шарів
людської свідомості, успадкувавши від міфології всі стрижневі світоглядні

проблеми, лише піддавши їх спеціальній раціональній обробці. Гносеогенна —
наполягає на якісній відмінності філософії та міфології. Власним грунтом
філософії оголошується раціональне знання, несумірне й несумісне з

міфологічними моделями світу. Кожна з них може сьогодні претендувати на
істину й жодна з них не може зовсім виключити іншу. Однозначно можна лише
констатувати, що виникненню філософії передував певний "підготовчий"

процес, коли філософські ідеї і сам філософський спосіб мислення, маючи вже
деякі підстави для себе, все ж не могли ще вияви- тись достатньою мірою, а
існували в межах інших форм духовного. Це духовне утворення перехідного
типу дістало назву протофілософія. Передумовою виникнення філософії є поява

писемності, форму вання безособового соціально-духовного досвіду —
традиції, міфології та знань. Виникненню і швидкому розвитку філософії
значно посприяли і сам лад суспільного життя, публічний характер