Page 100 - 6555
P. 100

державності,  чинники  духовно-культурного  характеру  (трагедія,  лірика)  та
            діяльність мудреців.
             5. Головним способом буття філософії в культурі з часів її виникнення є діалог
            логосу (об'єктивний закон, чітке, сперте на послідовну думку знання) і міфа. На

            цій  основі  викристалізовуються  дві  найбільш  важливі  філософські  орієнтації.
            Перша – це філософія, яка орієнтуєть ся на знання наукового типу. Цей спосіб
            народження  і  здійснення  філософських  ідей  називається  епістемним  (від

            грецького  epіsтem  —  "знання").  Прикладом  епістемного  буття  філософії
            можуть  бути  вчення  Арістотеля,  Аквінського,  Гоббса,  Канта,  Гегеля,
            представників  позитивізму.  Орієнтація  ж  філософії  на  форми  повноти  життя,

            вияв  стихійно-творчих  потенцій  світу  й  людини  отримала  назву  софійної.
            Прикладом софійного типу є філософія Платона, Сенеки, Августина, Паскаля,
            Кіркегора,  Ніцше,  Марселя.  Смислова  сполученість  цих  способів  буття

            філософії надає  їй стабільності й динамізму, робить  її вод- ночас здатною до
            упорядкування  й  до  творення  нових  смислів,  до  стимулювання  суттєвих
            зрушень у людині й культурі.


            КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
            1. Де, коли, чому і як виникає філософія?

            2. Що таке світогляд, його історичні форми та структура?
             3. Чим можна пояснити багатоманітність форм і способів буття філософії?
             4.  У  чому  суть  софійного  та  епістемного  способів  філософського  мислення?
            Назвіть їх типових представників.

             5. Простежте зміну змісту поняття «філософія» протягом історії.

            ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

            1. Філософія Стародавньої Індії і Стародавнього Китаю має ряд особливостей,
            що  зумовлені  специфікою  суспільного  розвитку  цих  країн.  Розпад
            первіснообщинних  відносин  і  заміна  їх  рабовласницькими  тут  ускладнені  і

            заторможені  феодально-ієрархічною  організацією  суспільства  (чиновничо-
            бюрократична  система  Китаю  і  кастовий  лад  в  Індії)  сприяли  консервуванню
            традиційних релігійно- міфологічних уявлень і зростанню їх ролі у формуванні

            перших філо софських учень. Ці обставини, у свою чергу, зумовили панування
            в  давньосхідному  світогляді  релігійно-етичної  проблематики  над  науково-
            теоретичною,  ідеалізму  над  матеріалізмом.  Виникнувши  у  цьому  регіоні,
            філософія  не  стільки  критично  заперечувала  міфологію  і  релігію,  скільки

            намагалася  побороти  їх  з  середини  шляхом  раціоналізації  і  концептуального
            розвитку закладених у них світоглядних можливостей.
   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105