Page 24 - 6555

релігії – принца Гаутами, який одержав ім’я Будди, тобто “пробудженого”,
“просвітленого”. Повне зібрання (17 книг) релігійно-канонічної літератури
буддизму, яка видається за одкровення Будди, носить назву “Трипітака” (три
кошики вчень). Буддизм виник як релігія, яка запропонувала віруючим, у тому

числі шудрам, шляхи релігійного спасіння. У той самий час буддизм вимагав
від мирян коритися владі і закликав їх до примирення зі своєю долею.
Характерна риса буддизму полягає в його етико-практичній спрямованості.

Центральна проблема в ньому – буття особи. У проповіді Будди про “чотири
істини”, яка складає основу його “теорії страждань”, сформульовані такі
положення:

а) життя заповнене стражданнями;

б) існують причини виникнення страждань;

в) є можливість припинення страждань;
г) існує шлях, за яким можна позбутися страждань.

Страждання і звільнення в буддизмі виступають як різноманітні стани
єдиного буття, але і те й інше являють собою психологічну реальність.

Страждання визначається як переживання, занепокоєння взагалі, в основі
якого лежить почуття страху, невіддільне від надії. Смерть розглядається як

потік безкрайніх переживань, хвилювань вічних елементів життєвого процесу,
переливання життєвої енергії у космос. Звільнення – знищення бажань,
точніше гасіння їхньої пристрасності. У морально-емоційній сфері
обгрунтовується концепція толерантності, “відносності”, з позицій якої

моральні розпорядження не мають обов’язковості і можуть бути порушені.
Таким шляхом досягається стан повного задоволення, абсолютної
незалежності, цілковитої непорушності. Цей стан називається нірваною.

“Звільнення” від матеріального світу є ціллю ще однієї давньоіндійської
ідеалістичної школи – йоги. Ця ціль повинна досягатися за допомогою різних

поз і положень тіла, контролю за диханням, режиму харчування тощо. У
рамках йоги розробляється серія систем, які послідовно замінюючи одна одну,
нарощують рівень звільнення людини від чуттєвого світу.

Отже, у матеріалістичних течіях філософії Стародавньої Індії визнавалась
об’єктивність і вічність нескінченно різноманітного світу. У них відкидались

погляди філософських ідеалістів про надприродний характер явищ
матеріального світу, про безсмертя душі тощо.

2.Особливості філософії Стародавньго Китаю.

Філософи Китаю VII-VI ст. до н.е. прагнули пояснити світ, виходячи з
нього самого. Раціонально досліджуючи дійсність, вони виражали сумнів у