Page 114 - 6555
P. 114

1. Розрізняють наступні взаємопов’язані форми буття:
                а)  буття  людини  (її  предметно-практична  діяльність,  практика  соціального
            творення, самотворення і самодіяльності);
                б) буття світу, що включає в себе людину;

                в) буття світу без людини (буття світу не тільки неза- лежно від людини, але
            і як такого, що існував до її появи).
                 Як саме і якою є людина у світі? Людина є, так само, як є і світ. У цьому

            вони  однакові:  це  їхня  найзагальніша  властивість  -  бути.  Тому  буття  заявляє
            про  себе  до  будь-якої  іншої  визначеності.  Воно  є  абсолютною  умовою
            наявності у речі тих чи інших ознак. Щоб мати якісь властивості, річ спочатку

            повинна бути.
                Власне,  буття  -  це  певна  єдність  людини  зі  світом.  Щоб  бути  -  й  бути
            людиною, людина повинна постійно здійснювати зусилля з подолання небуття.

            Тому  бути  людиною  у  світі  означає  постійно  турбуватись  про  збереження  й
            удосконалення буття, зважаючи на його сполученість з небуттям і зверненість
            до трансцендентного.
                2. Чи існує загальна основа буття всієї багатоманітності світу (субстанція)?

            Філософи ствердно відповідають на це питання. Але саме розуміння субстанції
            може  бути  різним:  такою  субстанцією  можна  мислити  матерію  або  дух

            (філософія  монізму),  а  також  і  те,  й  інше  (філософія  дуалізму).  При  цьому
            матерія розуміється не як щось, що існує поряд з ре- чами, а як те, що пронизує
            багатоманітність конкретних об’єктів. Матерія - це філософська категорія, яка
            служить  для  позначення  об’єктивної  реальності  та  існує  поза  нашою

            свідомістю.
                3. Взаємодія та зміни, що відбуваються в системно-структурній організації
            матерії,  є  невід’ємною  характеристикою  буття  матеріального  світу.  Зміна  у

            філософії позначається поняттям руху. Матерія не може існувати поза рухом.
            Під рухом матерії розуміється не тільки механічне переміщення тіл у просторі,
            але  й  будь-які  взаємодії,  а  та-  кож  зміни  стану  об’єктів,  що  викликані  цими

            взаємодіями. Будь-який її об’єкт існує завдяки тому, що у ньому відбуваються
            певні  типи  руху.  Рух  внутрішньо  властивий  матерії.  Він  є  таким  же
            абсолютним,  як  абсолютна  сама  матерія.  Поняття  спокою  є  відносним.  Воно

            позначає  ті  стани  руху,  які  забезпечують  стабільність  предмета,  збереження
            його  якості.  Існують  два  основних  типи  руху.  Перший  пов’язаний  із
            збереженням сталості предмета, його якості; другий - із зміною його якіс- ного
            стану. В залежності від структурної організації матерії рух може здійснюватись

            у  різних  формах,  які  тісно  пов’язані  між  собою:  меха-  нічній,  фізичній,
            хімічній,  біологічній,  соціальній.  Але  рух  по  своїй  суті  відрізняється  від
            розвитку. Якщо рух - це будь-яка зміна, то розвиток - завжди направлена зміна,
   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118   119