Page 111 - 6555

духовно зорієнтовані на віруючих, які шукають спасіння від соціальних і
духовних колізій у релігії.
3. Сцієнтизм (від лат. scientia — знання, наука) був відповіддю на проблеми
науки, зумовлені її бурхливим розвитком у кінці ХІХ та у ХХ сторіччях.

Найважливішим напрямком цієї орієнтації став позитивізм (від лат. positivus —
позитивний). Його засновником був О. Конт, який вважав, що "позитивні"
знання дають тільки спеціальні науки, а філософія неможлива як сфера

наукового пізнання.
4. Сучасна світова філософія містить у собі широкий спектр проблем і
підходів до їх вирішення. Але у її центрі стоять насущні проблеми сучасного

життя і головна серед них, звичайно ж, проблема людини. З жодним
пропонованим тією чи іншою філософською школою розв'язанням проблеми
важко погодитися, хоча кожна із них містить цікаві і цінні моменти.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. У чому найістотніша відмінність філософських течій кінця ХІХ – поч. ХХ
ст. від класичної філософії ?

2. У чому суть концепції «воля замість розуму» в некласичній філософії ?
3. Назвіть основні напрями і школи сучасної світової філософії.

4. Дайте загальну характеристику позитивізму як філософсько- теоретичної і
методологічної течії. Які історичні форми розвитку він проходить ?
5. Що таке позитивізм і яка його проблематика ?
6. Визначте філософсько-світоглядні засади «філософії життя».

ФОРМУВАННЯ УРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ

1. Керуючись особливостями розвитку вітчизняної філософії та її
характерними рисами, правомірно визначити такі основні її етапи:
- докласичний період (філософська думка періоду Київської Русі;

філософські ідеї на етапі становлення української народності; ідеологія
передбуржуазних рухів, формування гуманістично-реформаційних ідей);
- класичний період (філософія Києво-Могилянської академії; філософія

українського Просвітництва; університетська філософія ХІХ ст.);
- некласичний період (філософські ідеї українського романтизму першої
половини ХІХ ст., натуралістично-позитивістські ідеї другої половини ХІХ ст.,
новітня українська філософія).

2. З самого початку свого зародження соціально-філософська думка нашого
народу мала не умоглядний характер, а переслідувала конкретні соціально-
політичні цілі і завдання. Звідси бере свій початок переважання у вітчизняній