Page 117 - 6555

споріднених смислів. Базовими життєвими цінностями є життя, краса, істина,
добро, свобода, творчість, користь, правда, святість, співпричетність, здоров’я,
які розгортаються у силовому полі блага і мудрості.
5. В залежності від типу суб’єкта свідомість може бути індивідуальна або

суспільна (родова, класова, національна і т. ін.). Суспільна свідомість
характеризує як реальну свідомість конкретного суспільства, так й ідеальну
модель суспільної свідомості. Першу іноді називають ще масовою свідомістю.

Суспільна свідомість є складним утворенням і включає в себе різ- номанітні
елементи, які взаємодіють між собою і кожен з яких має свою специфіку. В
структурі суспільної свідомості виділяють такі рівні: стихійний (суспільна

психологія і повсякденна (буденна) свідомість) та усвідомлюваний (ідеологія та
теоретична свідомість), а також форми суспільної свідомості (мораль,
естетична, правова, політична свідомість, релігія, філософія). Відносно чітке

розмежування форм суспільної свідомості спостерігається лише на теоретично-
ідеологічному (усвідомлюваному) рівні. На стихійному рівні це розмежування є
надто розпливчатим. Тут єдність і взаємодія форм і рівнів відтворює цілісність
людської діяльності.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Який зміст понять “дух”, “душа”, “серце”?

2. Що визначає поняття свідомість?
3. Вкажіть і поясніть головні властивості свідомості.
4. Що являє свідомість за своєю структурою?
5. У чому полягає зв’язок свідомості з буттям?

6. Якщо свідомість нерозривно пов’язана з мовою, то що тоді можна сказати
про мову неусвідомлюваного?
7. Що таке самосвідомість? Якою є її роль у системі свідомості?

8. У чому полягає відносна самостійність і творча природа свідомості?
9. Як пов’язані свідомість і мозок?
10.Що таке мова? Які її основні функції?

11.Що розуміється під індивідуальною і суспільною свідомістю?

ГНОСЕОЛОГІЯ

1. Теорія пізнання (гносеологія) досліджує природу, умови, механізми,
принципи і форми пізнавальної діяльності людини. Пізнан- ня - це сукупність
процесів, завдяки яким людина отримує, аналізує і використовує інформацію
про світ і саму себе. Але інформація і знання - це не одне й те ж. Знати - це не

просто отримувати певну інформацію про об’єкт, що вивчається, а й зрозуміти
її зміст. Інформація - це технічне поняття, яке відображає об’єктивно-
предметну визначе- ність явища чи процесу. Інформаційна діяльність, до якої